До середини 50-х років зайнятість у сфері послуг перевищила зайнятість в індустріальній сфері. Різко скоротилось число робочих місць, які вимагали низької кваліфікації, а отже, зросли вимоги до освітнього рівня робочої сили.

Інші проблеми виникали і в ході переходу (кінець 50-х — початок 60-х років) від ринку продавця до ринку покупця. Заполонивши ринок своїми відносно однотипними товарами і створивши могутню промислову базу, яка становила трохи мен­ше половини світової, американські корпорації розгорнули бо­ротьбу за покупця. Центр ваги зміщувався від виробника до спо­живача, що змусило компанії зайнятись вивченням споживаць­ких звичок і закономірностей їх зміни. Економіка США швидко адаптувалась до так званого суспільства масового споживання.

Під тиском країн-конкурентів, які відносно швидко скорочу­вали розрив зі США, у 60-ті роки не лише розцвів маркетинг, а й у межах американської системи цінностей було розвинуто нові підходи до управління персоналом і роботи із суміжниками.

З кінця 60-х років стали активно вводитись різні схеми участі працівників у прибутках компаній, на основі концепції народно­го капіталізму було розроблено програми викупу працівниками акцій своїх підприємств. Новий підхід до системи внутрішньо-корпоративних взаємовідносин виявився у розробці концепції фірми-команди, у результаті чого великі фірми стали ламати колишні перегородки між вищими менеджерами і працівника­ми. Система управління великими компаніями ставала більш "плоскою", апарати управління скорочувались, активно втілюва­лась матрична управлінська структура. Багато компаній реалі­зували і нову систему поставок — "точно в строк" — американ­ського зразка японської системи "Канбан".

У США з 70-х років стали інтенсивно розвиватись інноваційні технології у фінансовій сфері. Акціонери, різні інвестиційні фонди та інші фінансові інститути контрактного типу стають основними інвесторами економіки країни, потіснивши комерційні банки. Це привело до зміни пріоритетів у фінансовій системі — зростає роль торгівлі цінними паперами і похідними фінансови­ми інструментами на біржах і позабіржових торгових майдан­чиках. Зростання невизначеності у 70-ті роки викликало не­обхідність розробки теорії фінансових ризиків і відпрацювання механізмів ринкового страхування. У результаті стало різко зро­стати коло фінансових інструментів, з якими б могли працювати провідні торгові майданчики. Якщо до 1972 р. у світі існували тільки товарні ф´ючерси, то з цього часу з´явилися валютні, у 1976 р. — процентні ф´ючерси на короткострокові облігації Фе­дерального казначейства, у 1978 р. — процентні ф´ючерси на дов­гострокові облігації, а у 1982 р. — індексні ф´ючерси.

США перетворились у світовий центр обробки фінансової інформації і генератор інноваційних технологій у цій сфері. Важливою статтею доходу американських компаній стали фінан­сові, консультативні й аудиторні послуги.