Важливою подією у становленні і розвитку капіталізму в Англії стала буржуазна революція 1640—1660 pp. Це була перша буржуазна революція "європейського масштабу", яка завдала нищівного удару по феодалізму і відкрито проголосила буржуазні порядки, проклала дорогу швидкому розвиткові капіталізму. Вона мала великий вплив на послаблення і в подальшому на ліквідацію пережитків феодалізму в інших країнах Західної Європи у XVII—XVIII ст.

Економічні передумови Англійської буржуазної революції такі.

1.      Розвиток промисловості на капіталістичних засадах.

За століття (1551—1651) видобуток вугілля в Англії збільшився у 14 разів і досяг 3 млн. т, що становило в той час 4/5 усього видобутку вугілля в Європі. Видобуток залізної руди збільшив­ся у З рази, а свинцю, міді, олова і солі — у 6—8 разів. Швидко розвивалось ткацтво, особливо виробництво шерсті, яка в сере­дині XVI ст. в англійському експорті тканин посідала основне місце. Якщо в середині XV ст. було вивезено 32 тис. мішків шерсті та близько 5 тис. кусків тканини, то в середині XVII ст.— 122 тис. кусків сукна і тільки 5—6 тис. мішків шерсті. У 1614 р. експорт шерсті взагалі заборонили.

2. Активізація і розвиток торгівлі. Уже в XVI ст. в Англії складається національний ринок. Виникають торгові компанії. Крім заснованої ще на початку XVI ст. компанії "купців-авантюристів" (товариство, яке почало здобувати чужоземні ринки для англійської вовни та сукна) у другій половині XVI ст. з´яви­лися Московська (1555), Східна (1579), Марокканська (1585). Упродовж XVI—XVIII ст. Англія у боротьбі з Нідерландами, Францією здобула значні території у Північній Америці, пере­творивши їх у сировинний придаток та ринок збуту своїх то­варів. Сюди з метрополії збували товари за монопольними ціна­ми, а колоніальні товари скуповувались за безцінь. До початку революції зовнішньоторговельний оборот Англії збільшився порівняно з початком XVII ст. вдвічі. Уже в 1700 р. до Лондона щорічно прибувало більше 1300 кораблів. Він став центром євро­пейської торгівлі. На відміну від своїх попередників Лондон був уже не просто торговим містом, а центром національної анг­лійської економіки.

Різке зростання попиту на промислові товари у зв´яз­ку з розвитком зовнішньої торгівлі. Стара цехова система була неспроможна забезпечити цей попит, поступаючись місцем ма­нуфактурам у гірничій, ткацькій промисловості, суднобудуванні, виробництві зброї та інших галузях. Найбільш поширеною фор­мою капіталістичної промисловості до революції була розсіяна, а не централізована, мануфактура, бо цехова система заважала підприємницькій діяльності. Тому багаті підприємці прагнули до села, де селяни поповнювали собою армію найманих домашніх робітників.

4. Активне впровадження капіталістичного виробницт­ва у сільському господарстві. Аграрний сектор економіки Англії XVI—XVII ст. у розвитку капіталізму багато в чому ви­переджав промисловість. Значне зростання товарності землероб­ства і тваринництва, осушення боліт, меліорація, запровадження травосіяння, використання органічних добрив, удосконалення плуга, сівалки, розповсюдження агрономічної літератури, збільшення попиту на шерсть, хліб, молоко — все це приваблю­вало до села багатьох заможних людей, які потім стали капіта­лістичними фермерами. Формуванню земельної власності буржу­азного типу значною мірою сприяла Реформація, внаслідок якої в країні було закрито 3 тис. католицьких монастирів. їхні землі підлягали конфіскації на користь держави і продавались на ко­мерційній основі лендлордам. Рядові монахи поповнювали лави обезземелених. Монастирські приміщення часто використовува­ли для створення ткацьких мануфактур.

5. Розшарування селянства. У XVII ст. земельні володіння заможних фригольдерів ставали все більш подібними до буржу­азної власності. Дрібні фригольдери за своїм майновим станом були ближче до копігольдерів і боролися за збереження селян­ських наділів, общинних земель, скасування права лендлордів на сільську землю.

У майновому відношенні серед копігольдерів було велике розшарування. Значна частина цієї категорії англійських селян ледве зводила кінці з кінцями. Відчутно зросла частка беззе­мельних селян — лізгольдерів, котерів, пауперів. Але, незважаю­чи на широке впровадження капіталістичних відносин у місті та селі, у середині XVII ст. Англія залишалась аграрною краї­ною й істотно відставала від Голландії у розвитку промисло­вості, транспорту, торгівлі. Англійська буржуазна революція 1640—1660 pp. дала сильний поштовх первісному нагромаджен­ню капіталу, тобто "розселянюванню" англійського села, пере творенню селян у найманих працівників, посиленню обезземе­лювання, прискорила заміну селянських земель великими фер­мами капіталістичного типу, забезпечила повну свободу дій бур­жуазії і замінила феодальну монархію буржуазною.