17.1. Поняття етнонаціональної політики
Соціально-економічні та політичні зміни сприяють зростанню національної самосвідомості народів, поглиблюють почуття національної гордості, але водночас подекуди призводять до сплесків войовничого націоналізму. Неврегульованість відносин між націями як в окремих країнах (особливо багатонаціональних), так і між різними країнами загострює національні проблеми які спричиняють тривалі конфлікти, війни, потоки біженців. Як наслідок — національна проблема набуває глобального, планетарного характеру. Тому з´ясування причин загострення міжнаціональних відносин і віднайдення способів розв´язання проблеми самовизначення народів є одним із найважливіших завдань політичної науки.
Національна проблема існувала завжди. А гноблення та експлуатація одних народів іншими і визвольна боротьба властиві були ще рабовласницькому ладові й тривали в епоху феодалізму. Проте гостро національне питання постало в період розпаду феодалізму та утвердження капіталізму, коли відбувалося становлення націй. Донині проблема етнонаціональних відносин є однією з провідних у складній гамі соціально-політичних відносин.
Науково-обгрунтована етнонаціональна політика є необхідною умовою процесу державотворення в усіх багатонаціональних країнах. Її ефективність залежить від того, наскільки правильно її принципи відображають стан етнонаціональної ситуації, вміння правлячих кіл враховувати етнонаціональні інтереси та сприяти їх гармонії.
Етнонаціональна політика тісно пов´язана з економічною, соціальною, демографічною, культурною та іншими видами політики.
Етнонаціональна політика – це цілеспрямована діяльність з регулюванням відносин між етносами, націями і етнонаціональними групами (народами), що виявляється у свідомому впливі державних і суспільних організацій на розвиток міжнаціональних та міжетнічних взаємин з метою їх нормалізації, стабілізації та гармонізації.
Об´єкт етнонаціональної політики:
- нації;
- етноси;
- етнонаціональні групи;
- міжнаціональні та міжетнічні відносини.
Суб´єкт етнонаціональної політики:
• держава (її органи);
• політичні партії;
• громадські організації тощо.
Головна мета етнонаціональної політики – узгодження етнонаціональних стосунків, демократичне розв´язання міжнаціональних суперечностей і конфліктів.
Основні принципи етнонаціональної політики:
- демократизму;
- національної єдності;
- взаємоповаги та взаємодовір´я між націями;
- толерантності у стосунках різних національностей;
- поваги до національних традицій, звичаїв, віросповідань;
- самовизначення націй тощо.
Етнонаціональна політика в тій чи іншій державі має врахувати:
- географічні фактори, демографічні процеси, історичні особливості формування певної нації або народності, її національної державності;
- національний склад населення;
- співвідношення корінного і некорінного населення, релігійність, особливості національної психології, національні традиції, звичаї, взаємовідносини певної нації з іншими етносами.
|
:
Політологія: курс лекцій
Політологія
Політологія
Основи політології
Політологія (теорія та історія політичної науки)
Політологія
Етнополітична карта світу 21 століття