Безкоштовна бібліотека підручників



Філософія: конспект лекцій

11.6.Поняття суспільно-економічної формації та її структура


Для історико-філософського вивчення процесу розвитку суспільства К.Маркса була введена така важлива категорія, як суспільно-економічна формація /СЕФ/. Вона виражає тип суспільства, що характеризується своїм способом виробництва і відповідними йому виробничими відносинами. Суспільству відомі такі типи формацій: первіснообщинний і рабовласницький лад, феодалізм, капіталізм, комунізм /перша стадія - соціалізм/, пост індустріальні країни і посткомуністичний лад /головним чином для країн СНД/. Основними структурними елементами СЕФ є базис та надбудова, а також надбазові та надбудовні елементи - нація, мова, культура, побут, сім'я та ін. Базисом називається сукупність усіх виробничих відносин, що складаються в суспільстві. Можна дотримуватися і іншого визначення: базис є сукупність наявних у суспільстві економічних укладів. Надбудова - це відображення базисних відносин в ідеалізованій формі. Вона існує для захисту базису і складається з 3-х елементів: 1) сукупності ідей, теорій; 2) наявності відповідних інститутів та організацій, які культивують ці ідеї, теорії /центральним серед них є держава/; З) наявності ідеологічної спрямованості - забезпечення функціонування панівного ладу. Між базисом та надбудовою існує діалектичний зв'язок, в якому провідне місце посідає базис. Для правильного розуміння життєдіяльності суспільства велике значення має його соціальна структура. Це сукупність соціальних спільностей, класів, націй, соціальних груп, прошарків тощо. Кожна з цих спільностей має свої об'єктивні та суб'єктивні фактори утворення та функціонування. Головним елементом соціальної структури є класи. Це найбільш масові і безпосередньо пов'язані з процесом виробництва групи людей, що розрізняються між собою: 1) за своїм місцем в історично означеній системі виробництва; 2) за відношенням до засобів виробництва /основний критерій/; 3) за роллю в суспільній організації, а також методами і формами розподілу національного продукту /визначення за В.І.Леніним/. Класи виникли на тому етапі розвитку суспільства, коли у виробництва з'явився додатковий продукт і можливість його відчуження. Поява антагоністичних класів породила класову боротьбу, яка призводила до соціальних революцій. В зарубіжній філософії замість теорії класів і класової боротьби розробляються теорія стратифікації, тобто розподілу суспільства на окремі соціальні групи /страти/ і теорія формування середнього класу на основі демократичної приватизації власності, яка повинна забезпечувати єдність та гармонію суспільних сил і відвернути необхідність революції. Важливим елементом соціальної структури є також нація. Нація - це сукупність людей, яка історично склалася на основі певного етносу, має свою територію, мову, побут, традиції і звичаї, психічний склад і пов'язана сталими економічними зв'язками. Нація є основою державності. Боротьба за суверенітет, за встановлення своєї державності призводить до національно - визвольної боротьби. Існують дві тенденції у вирішенні національного питання - тенденція консолідації /об'єднання/ націй і тенденція національного визначення. На даному етапі перемагає друга тенденція. Негативними сторонами в національному русі є політика націоналізму та політика шовінізму.


|
:
Філософія: конспект лекцій
Філософія глобальних проблем сучасності
Історія української філософії
Філософські проблеми гуманітарних наук (Збірка наукових праць)
Філософія: конспект лекцій : Збірник працьФілософія: конспект лекцій : Збірник праць