- Вслухайтесь у звуки осені - що ви чуєте? Які звуки можна вважати характерними для осінньої пори? (Можливі відповіді: шарудіння листя під ногами, крики відлітаючих птахів, гілкопад, шум осіннього дощу тощо).

Ліна Костенко

Березовий листочок

Іще не сніг і навіть ще не іній, ще чути в полі голос череди. Здригнувся заєць - ліс такий осінній, куди не ступиш, все щось шарудить! Чи, може, це спинається грибочок? Чи, може, це скрадається хижак? То пролетить березовий листочок, то пробіжить невидимий їжак...

- Давайте послухаємо «музику» листопаду: яка вона за характером?

- Як ви думаєте, про що «співає» осінній листопад?

- Прислухайтеся уважно до шуму листя під ногами та доберіть дієслова, які влучно передають характери цих звуків. (Можливі відповіді: шумлять, шелестять, шерехтять, шарудять, тріщать, хрумтять, скриплять, шепочуться тощо).

Загадка на допомогу:

То шерехне, то хрусне, то трісне Килимок під ногами барвистий...

(Опале листя.)

- Дуже часто опале листя порівнюють з барвистим килимом; що ще нагадує вам листя під ногами? (Можливі порівняння: золоті монетки; різноколірні клаптики; яскраві обгортки від цукерок тощо).

- Як ви думаєте, про що шепочуться листочки під нашими ногами? Давайте разом придумаємо казочку «Осінні розмови».

- Прислухайтеся до тиші осіннього лісу (парку): які звуки можна виразно почути час від часу? Наприклад: гілкопад, падіння каштана, поодинокі крики птахів тощо.

- Вслухайтесь у крики птахів восени: який настрій вони викликають?

Загадка на допомогу:

Завжди осінньої пори

По небу низка плине.

Журливо крикнувши згори,

Нас до весни покине.

(Журавлиний ключ.)

- Як ви думаєте, про що гомонять птахи, відлітаючи у вирій?

Степан Жупанин

Журавлик

Осіннього ранку

Журавлик летів

За море далеко

До теплих країв.

Журавлику, любий,

Скажи нам: «Курли».

Коли ти повернешся знову? Коли?

- Прилину, прилину

Весною назад

До вас; милі друзі,

До рідних Карпат...

Журавлик махнув

На прощання крильми:

- Бувайте здорові!

Курли вам, курли...

- Давайте всі разом спробуємо створити пластичний етюд «Птахи відлітають у вирій».

- А тепер уважно прислухайтеся: чи чути восени дзижчання комах? Чи таке ж воно радісне й збуджене, як улітку.

Іван Драч

Джміль

Ще вчора джміль гудів - сьогодні вже нема,

Застиг від холоду, ледь лапками він меле,

Крилята задубілі не здійма і тихо й тоскно дивиться на мене.

Беру його із затінку, кладу

На щире сонце - в затишок осоння.

Джмелями літаки собі гудуть,

І джміль до них гуде собі спросоння.

- А тепер пригадайте інші осінні звуки й скажіть, чому осінь часто називають вередливою, плаксивою?

- Чому про осіннє небо говорять, що воно насупилося?

- Що нагадують вам осінні хмари?

Ліна Костенко

Осінні хмари, сірі, як слони

Великі хмари холодом нагусли.

Червоне листя падає в гаю.

Летять у вирій дуже дикі гуси,

А я слонам привіт передаю.

- Згадайте шум осіннього дощу: що він вам нагадує?

- Чи відрізняється осінній дощ за характером від весняного? Чим?

Спробуйте визначити словами характер осіннього дощу. (Можливі характеристики: сумний, журливий, понурий, монотонний, тоскний, плаксивий тощо).

- Які почуття викликає у вас монотонний звук осіннього дощу?

- Спробуйте словами «намалювати» картину дощового осіннього дня.

Марія Познанська

Ідуть дощі

Йдуть, і йдуть, і йдуть дощі.

Стали чорними кущі,

І дешева чорні стали,

Бо листочки всі опали.

Тільки дуб стоїть у листі

І калинонька в намисті.

- А тепер спробуйте придумати і заспівати пісеньку Осіннього Дощику.

- Як ви думаєте, чому осінь так часто «плаче»? Відгадайте загадку.

Загасило літо піч Та відтоді плаче:

Сльози ллються день і ніч,

Крізь ситечко неначе.

(Осінні дощі.)

- Отже, тихо ступає по землі сумна осінь і співає прощальну пісню. Ця пісня схожа на колискову, під звуки якої засинає природа. Як ви думаєте, до кого звертається осінь у цій пісні і з якими словами?

Микола Сингаївський

Осіння пісня

Звідки йшла вона, ступала, лист на землю осипала - осінь?

І втікала, як лисиця,

не спитавши, де спиниться, -

осінь.

Та верба зеленокоса ще й не думала про осінь, - де там!..

їй веселий травень снився, в лузі травами стелився - легко.

Солов´їв скликав до річки, садовив їх на вербички - поруч.

Та не чути вже співанки в солов´їні дивні ранки - пізно.

А вночі верба проснеться і від страху стрепенеться - осінь.

Ночував мороз у лісі, на калині, на горісі - тихо.

А сьогодні розлютився, - обтрусив з вербички листя - осінь.