Валютний курс
Ключовою проблемою зовнішньоекономічної діяльності є валютний курс, тобто ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у валюті іншої країни або у міжнародних розрахункових одиницях (СПЗ, євро).
Валютний курс - це співвідношення між грошовими одиницями двох країн, що використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій; вартісна категорія, яка властива товарному виробництву і виражає виробничі відносини між товаровиробниками та світовим ринком. Учасники обміну валют валютний курс розглядають як коефіцієнт для перерахунку однієї валюти в іншу на підставі визначеного співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку. Тобто це економічна категорія товарного виробництва, яка відображає виробничі відносини між товаровиробниками різних країн на світовому ринку, де продукти національної суспільної праці набувають форми інтернаціональної вартості, а в кінцевому рахунку - і світової ціни.
Як і будь-яка ціна валютний курс відхиляється від вартісної основи. Стан валютного курсу залежить від:
1. співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку у кожному конкретному випадку;
2. стану платіжного балансу держави;
3. різниці процентних ставок у різних країнах;
4. ступеня довіри до даної національної валюти на світових валютних ринках;
5. міждержавної й соціальної стабільності держави, напряму її зовнішньополітичного курсу, міжнародного авторитету.
При цьому розрізняють кон´юнктурні й структурні чинники. Зокрема, кон´юнктурні чинники викликають коливання валютного курсу і пов´язані з нестабільністю ділової активності, політичною ситуацією, чутками і прогнозами. Структурними факторами, які впливають на динаміку валютного курсу як довготривалі тенденції, є: зростання національного доходу, що зумовлює підвищення попиту на іноземні товари та інші вказані вище чинники.
Розрізняють такі види валютних курсів:
Детальніше види валютних курсів і способів їх моделювання можна розглянути на такій схемі:
Моделі валютних курсів
|
Види валютних курсів |
Спосіб фіксації курсу |
|
1. Фіксовані курси, в тому числі: • Фіксований курс за класичною схемою; • Договірні фіксовані курси; • Фіксований курс, що коригується; • Змінно-фіксований курс. |
1. Система наявності офіційних валютних паритетів: • Офіційні курси, що базуються на золотому паритеті; • Курси, що базуються на договірній основі. • Фіксація передбачає регулярний перегляд або встановлення межі можливих відхилень; • Курс, що змінюється за певною, заздалегідь визначеною схемою за участю держави з урахуванням інфляції. |
|
2. Плаваючі курси, в тому числі: • Вільно плаваючий курс; • Керований плаваючий курс. |
2. Система, за якою у валют немає офіційного паритету: • Курси, що самостійно формуються на ринку під впливом попиту та пропозиції; • Курс валют, прив´язаний до валютного кошика чи провідної валюти. |
Офіційний валютний курс встановлюється урядом країни у вигляді постійно зафіксованої пропозиції обміну національної валюти на іноземну і навпаки. Ринковий курс формується під впливом співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку, а змішаний - контрольований курс, що застосовується для експорту й імпорту, при погашенні зовнішнього боргу.
Як економічній категорії, валютному курсові властиві такі функції:
Вартісну основу величини валютного курсу будь-якої національної валюти визначає паритет купівельної спроможності.
Купівельна спроможність валюти - це сукупність товарів і послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю. Паритет купівельної спроможності валюти означає співвідношення купівельної сили валюти. Він визначається на основі порівняння рівня цін споживчого кошика і співвідношення витрат виробництва однієї країни відносно іншої за формулою:
де Р - паритет купівельної спроможності валюти даної країни; S1 - купівельна спроможність валюти даної країни за відповідний період; S0 - купівельна спроможність валюти тієї країни, відносно якої здійснюється порівняння.
Встановлення курсу називають котируванням валюти. Розрізняють пряме котирування, якщо розрахунок здійснюється шляхом вираження іноземної валюти певною кількістю одиниць національної, та непряме - якщо національну валюту прирівнюють до певної кількості одиниць чужоземної валюти. Числове значення валютного курсу, як правило, визначають з точністю до 1/10000, тобто до четвертого знака після коми.. Далі він публікується офіційно в періодичних виданнях і використовується як довідкова інформація учасниками ділових угод.
Ринкове котирування чужоземних валют, що здійснюється комерційними банками, передбачає публікацію курсу покупця і продавця для угод з різними умовами і термінами (готівкові - спот, строкові - форвард).
Правильне визначення валютного курсу відіграє вирішальну роль у забезпеченні еквівалентності і взаємної вигоди у відносинах економічних суб´єктів різних країн. Якщо в умовах золотого стандарту рівень валютних курсів грошових одиниць різних країн визначався співвідношенням їхнього золотого вмісту, то в сучасних умовах в основі валютних курсів лежить співвідношення їх купівельних спроможностей. Суттєво впливати на валютний курс здатні зміни попиту і пропозиції іноземної валюти, стан платіжного балансу країни, економічна і політична ситуація в країні, рівень довіри до національної валюти тощо.
Чинники, що визначають стан валютного курсу:
1. Співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку;
2. Стан платіжного балансу;
3. Рівень інфляції;
4. Різниці процентних ставок у різних країнах;
5. Ступінь довіри до національної валюти на світових валютних ринках;
6. Міждержавна та соціальна стабільність держави, напрям її зовнішньополітичного курсу та міжнародного авторитету.