Сикхізм був заснований Канаком, сином дрібного торговця із касти Кхатріїв. Він народився в селі Тальванді в Пенджабі, що був тоді частиною імперії Великих Моголів. Нанак розробив усі основні положення сикхізму і на тривалий час визначив характер общини. Релігійно-філософська система сикхізму протягом п´яти з половиною віків свого існування була не раз змінена, але основні її догмати залишалися майже без зміни, так само як і в першій половині XVI ст., коли Нанак почав проповідувати своє вчення. Засновник сикхізму багато зробив для пропаганди своєї релігії: якщо повідомлення сикхістських авторів про його мандрівки в Мекку, Медину, Багдад не вважаються достовірними, то він немало ходив до Пенджабу, де знайшов послідовників із числа індусів і мусульман. Нанак був першим гуру секти: його наступники носили цей титул до кінця XVII ст., коли десятий ватажок сикхів Говінд радикально змінив характер общини і усунув посаду гуру. Вісім гуру, які йшли за Нанаком, розвивали його ідеї: вони не внесли в сикхізм кардинальних змін — тільки Говінду судилося наповнити ідеологію общини новим змістом і надати їй нового характеру, хоча основні догмати релігії Нанака і при ньому залишилися непохитними. У гімнах, поемах, молитвах Нанака, які увійшли в "Грантх Сахиб", цю "біблію" сикхів, його погляди викладені в систематичній формі.

Центральне місце у філософії сикхізму посідає поняття Бога. Для доказу існування Бога ні Нанак, ні інші гуру не вдавалися до витонченої системи аргументації, як це робили ідеологи християнства в Європі або філософи індійських шкіл. Бог для віроу-чителів сикхізму був очевидною реальністю, і ані їхня епоха, ані їхня аудиторія не вимагали доказів його існування. Нанаку не було потреби доводити існування того, що його слухачі вважали безсумнівним: коли йшлося про теологічні питання, він найчастіше приділяв увагу проповіді єдності Бога, що давало привід багатьом дослідникам вважати однією з важливих відмінних особливостей сикхізму його монотеїзм. "Суди про одного бога, про Нанак, звідки бути іншому?" — постійно повторює гуру. Джерела сикхістського єдинобожжя насамперед слід шукати в монотеїстичних традиціях самого індуїзму: релігія Нанак, яка вийшла з індуїзму, зобов´язана йому багатьма своїми доктринами. Важливим фактором, котрий вплинув на формування як моно-їстичних поглядів засновника сикхізму, так і багатьох інших ідей, що їх він проводив, було вчення таких середньовічних індійських мислителів як Рамануджа (XI ст.), Нимбарка (XII ст.), Мадхва (ХНІ ст.), Чантанья (XV ст.).