Кожен зі згаданих вище типів контрактів регулюється загальним договірним правом. Це означає, що існує низка загальних принципів, застосовуваних до контракту незалежно від його типу, тому, наприклад, всі контракти укладаються в результаті процесу, коли одна сторона робить "пропозицію", яку інша сторона "приймає".

Однак є певні межі, в яких, однаково ставлячись до різних типів контрактів, можна розраховувати на практиці на задовільні результати. Через це важливо посилити (а часом і замінити) загальні правила договірного права правилами, спеціально створеними для окремих типів контрактів. Адже кожен зі згаданих вище типів контрактів має також свій набір правил. Більшість загальних принципів можна знайти у прецедентному правів а спеціальних правил — у статутному.

Приклад того, як діють загальні й спеціальні правила

Бен, комп´ютерний дилер, твердить, що Еліс уклала з ним контракт про придбання в нього комп´ютера, а тепер відмовляється прийняти доставлений товар. Вона запевняє, що ніколи не замовляла комп´ютер. Правила, які регулюють цю справу, — це загальні правила, що стосуються укладення контракту, їх треба шукати в прецедентному праві.

Якщо, з іншого боку, Еліс прийняла доставлений комп´ютер і тепер стверджує, що комп´ютер має дефект, тоді застосовується стаття 14 Закону про продаж товарів 1979 р. Положення цього законодавчого акта застосовуються, як видно з назви, лише до контрактів продажу товарів. Згідно з положеннями статті 14 комп´ютер має бути задовільної якості й відповідати своєму призначенню. Суд має вирішити, чи відповідає цей комп´ютер вимогам статті 14.