Гіпотеза формується як припущення (висновок), в якому описують чи інтерпретують, тлумачать форми існування явища та причини його ви­никнення, які не є повністю доведеними, тобто наявні наукові ідеї, теорії, концепції, принципи, методи, закони або закономірності не дають можли­вості достатньо повно та точно пояснити властивості явища. Гіпотеза є логіч­ною конструкцією, проміжною між наявним та створюваним теоретичним знанням, яка будується з урахуванням таких положень:

•       інтуїтивність процесу висунення гіпотези поєднується з раціональни­ми знаннями щодо фактів про об´єкт дослідження, вміннями їх аналізу, уза­гальнення та осмислення;

•       гіпотеза має відповідати меті та описувати чи інтерпретувати конкрет­ний предмет дослідження, допускати теоретичну чи емпіричну перевірку, визначати фактори, що зумовлюють виникнення та зміну предмета дослі­дження;

•       побудова гіпотези є своєрідним умовиводом, в якому хід думки спря­мований від наслідків (того чи іншого факту, явища) або від схожості наслідків (чи ознак) до схожості основ;

•       дослідження за сутністю є процесом перевірки гіпотези, її обґрунту­вання, підтвердження фактами, аргументами, дослідами.