Якщо акредитація — це процедура надання вищому навчальному закла­ду певного типу права провадити освітню діяльність, пов´язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матері­ально-технічного забезпечення, то рівень акредитації — це офіційно визна­чений рівень спроможності вищого навчального закладу провадити освітню діяльність, пов´язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

В Україні встановлено такі рівні акредитації вищих навчальних закладів юридичної освіти.

1. Перший рівень акредитації, до якого належать вищі навчальні закла­ди (типу технікумів, училищ та прирівняних до них), у яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

2.  Другий рівень акредитації, до якого належать вищі навчальні закла­ди (типу коледжів та ін. прирівняних до них), у яких здійснюється підготов­ка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня ба­калавра.

3.  Третій рівень акредитації, до якого належать вищі навчальні заклади (типу університетів, академій, інститутів, консерваторій та прирівняних до них), у яких здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-ква­ліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфі­каційного рівня магістра.

4. Четвертий рівень акредитації, до якого належать вищі навчальні за­клади (типу університетів, академій, інститутів, консерваторій та прирівня­них до них), у яких здійснюється підготовка фахівців за напрямами освіт­ньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфіка­ційних рівнів спеціаліста, магістра.