Наукова бібліотека України


Loading
Церковне життя, життя Церкви Євангельських Християн Баптистів Ганнусівки,
Краєзнавство - Ганусівка - Івано-Франківська область

Це ж треба мати сатанинський намір, Чаїть в собі невиліковний сказ, Щоб тяжко так знущатися над нами Та ще й у всьому звинуватить нас.

Ліна Костенко

У вересні 1939 року прийшли до нас наші визволителі. Вони скоро почали знущатись над місцевими жителями й у всьому звинувачували їх. Багатьох мешканців звинувачували у різних провинах, заарештовували і судили на різні терміни.

В Ганнусівці було заарештовано й засуджено 14 чоловік.

1.    Барта Михайло Домінікович, 1913 р.н., освіта початкова, селянин. Заарештований 01.08.1947 р. Звинувачення: збирав продукти для УПА. Засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований 08.09.1994 року.

2.    Вовк Григорій Миколайович, українець, освіта початкова, селянин, заарештований 28.12.1939 р. Звинувачення: агітував проти радянської влади. Засуджений на 5 років позбавлення волі. Реабілітований 18.02.1992 року.

3.    Дутко Григорій Іванович, 1912 p., освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 17.06.1945 р. Звинувачення: вояк УПА (сотня Нестеренка, боївка Чорноти, псевдо Явір. 10.08.45 p.). Засуджений на 20 років позбавлення волі. Реабілітований 25.02.1992 року.

4.    Дутко Ольга Григорівна, 1925 року, освіта початкова, заарештована 19.02.1948 р. Звинувачення: зв'язкова УПА. 27.03.1948 р. засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 13.12.1991 року.

5.    Дутко Остап Дмитрович, 1907 p., освіта початкова, заарештований 24.08.1944 року. Звинувачення: член ОУН, псевдо Сокіл, станичний ОУН, засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 22.04.1992 року.

6.    Козакевич Петро Савович, 1910 р. н, освіта початкова, заарештований 06.01.1951 року. Звинувачення: передав воякам УПА три центнери пшениці. 13.02.1951 р. засуджений на 25 років позбавлення волі. Реабілітований 12.08.1991 року.

7.    Плугатор Степан Савич, 1896 p., малописьменний, заарештований 25.08.1947 року. Звинувачення: збирав продукти для УПА, 23.10.1947 р. засуджений на 10 років. Реабілітований 16.07.1992 року.

8.    Паркулаб Анастасія Миколаївна, 19201 р. н., освіта початкова. Звинувачення: збирала продукти для УПА. 25.06.1946 р. засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована І

08.07.1991    року.

9.    Регей Михайло Романович, 1898 p., малописьменний, заарештований 29.11.1946 року. Засуджений 29.04.1947 р. на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 16.07.1992 року.

10.    Черепаха Василь Федорович, 1912 р. освіта початкова, селянин, заарештований

12.08.1944    р. Звинувачення: член ОУН, псевдо і Сірий, збирав продукти для УПА. 22.01.1945 року засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований І 22.04.1992    р.

11.    Черепаха Григорій Михайлович, 1922 р. н. Освіта неповна середня, столяр, заарештований 12.08.1944 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо "Кавалер", збирав продукти для УПА. 22.01.1945 р. засуджений на 10 років. Реабілітований 22.04.1992 року.

12.    Черепаха Марія Василівна, 1922 р.н., освіта початкова, заарештована 21.03.1946 р. Звинувачення: збирала продукти для УПА. 21.06.1946 р. засуджена на 10 р. з конфіскацією майна. Реабілітована 08.07.1991 року.

13.    Черепаха Михайло Васильович, 1925 р. н. Освіта початкова, заарештований 12.06.1945    р. Звинувачення: вояк УПА (сотня Чорноти, псевдо Чайка). 10.08.1945 р.

засуджений на 20 років позбавлення волі. Реабілітований 25.02.1992 року.

14. Шевчук Федір Прокопович, 1913 p., освіта початкова, проживав нелегально. Заарештований 17.06.1945р. Звинувачення: вояк УПА (Сотня Нестеренка, боївка Чорноти, псевдо - Березак). 10.08.1945 року засуджений на 20 років позбавлення волі. Реабілітований 25.02.1992 року.

НА СВІТАНКУ ВІДРОДЖЕННЯ

Після публікації в "Літературній Україні" проекту Статуту Народного Руху України за перебудову в Ганнусівці створюється 28 квітня 1989 року один з найперших на Прикарпатті осередок НРУ. Установчі збори відбулися наПоберезькому заводі пресових агрегатів за ініціативою Богдана Костинюка і Віктора Школьного.

Спочатку осередок діяв підпільно, під прикриттям офіційно зареєстрованого осередку товариства української мови імені Т. Шевченка. Перші його кроки були такі: проведення мітингів, відзначення річниці Чорнобильської трагедії, розпуск комсомольської організації. Але вже після першого мітингу в обласному центрі, організованого Івано-Франкіською філією Української Гельсінської спілки на Зелені свята почалося переслідування і залякування членів НРУ. Однак діяльність робітничого осередку виходить за межі заводу, і в липні цього року утворюється сільський Ганнусівський осередок НРУ. Його керівником обрано апаратника Іван- Франківського заводу ТОС Тараса Черепаху.

Після цього обидва осередки спільно готувалися до першого мітингу в селі. Треба було розвіяти фальшивий міф про те, що політичні заворушення в Західній Україні - це справа окремих екстремістів. Для отримання дозволу на проведення мітингу підібрали актуальну тему "Через демократичні вибори - до правової держави". 8 жовтня 1989 року національні прапори прикрасили село. Зміст виступів зводився до заклику селян побороти віковий страх і відкрито виступити за незалежність України. Ще більше несподіваним для місцевої і районної парт-номенклатури був похід учасників мітингу на могилу вояків УПА. Про цей мітинг на другий день повідомило закордонне радіо "Свобода" та 17 жовтня 1989 р. інформувала нью-йоркська газета "Svoboda".

На мітингу було прийнято важливі рішення, які завдяки активістам Руху, зокрема Володимиру Гарасим'юку, були виконані: відновлено греко-католицьку церкву, громадою заново збудовано каплицю на Лисій горі, село відзначило 555-річчя свого існування. Художній керівник передчасно помер. Громада гідно оцінила його вплив на пробудження національної свідомості: для увічнення пам'яті свого земляка встановила меморіальний знак на будинку, де він жив, та назвала вулицю його іменем.

В 1989 році в Тисменицькому районі було створено не мало осередків НРУ. Виникла необхідність координації дій -наближалися вибори. Саме тому представники Руху сіл Ганнусівка, Підлужжя, Підпечари - Тарас Черепаха, Віктор Школьний, Василь Дмитрів, Василь Артус - домовилися про скликання зборів представників усіх осередків району. Такі збори відбулися в грудні у Підлужжі. Було присутніх близько ЗО делегатів із різних сіл. Вони й започаткували районну організацію, хоча офіційно установчі збори відбулися після виборів - 8 квітня 1990 року.

Члени місцевого рухівського осередку брали участь у розкопках та перезахороненнях жертв сталінських репресій, у живому ланцюзі єднання в День Злуки. Однак попереду серйозне випробування - перші демократичні вибори. На Поберезькому заводі, незважаючи на шалений опір компартійної адміністрації, трудовий колектив за ініціативою місцевого осередку НРУ висуває кандидатом у депутати до Верховної Ради колишнього дисидента Богдана Ребрика, до районної ради Тараса Черепаху. Вони й стали депутатами першого демократичного скликання.

Ганнусівський осередок НРУ поповнюється новими членами, його діяльність висвітлюється на "Віснику Руху", встановленому в центрі села. Більшість членів цього осередку були спостерігачами на виборах під час підрахунку голосів, завдяки чому комуністичний партноменклатурі не вдалося сфальсифікувати результати голосування.

В листопаді 2004 р. на помаранчеву революцію до Києва на підтримку Віктора Ющенка їздили Корпан Галина і її дочка Христина Трушик, Любомир Вовчук, Ігор Сковронський, Любомир Цап, о.Роман Зеленський, Михайло Сеньків, Володимир Козалевич, Богдан Паркулаб та його син Роман.

У квітні 2005 року в селі було створено і зареєстровано осередок “Народний союз Наша Україна”, який очолила Марія Паркулаб. На сьогоднішній день він налічує 23 члени, вони надають від чутну допомогу в соціально-економічному розвитку села.

ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ

Про церковне життя в Ганнусівці багато написано в першій книжці, яка вийшла у світ у 2000 році. Немало змін сталося у житті церкви за цей час, що минув.

У квітні 2000 року в церкві були замінені старі сходи на хори новими гвинтовими. Ця робота професійно виконана майстрами Мокляком Іваном Миколайовичем, Регеєм Іваном Васильовичем, Парипою Богданом Михайловичем, допомагав їм Регей Василь Іванович.

У червні цього року у Захристиї було викладено керамічну плитку братами Вовчуком Любомиром та Вовчуком Олегом.

У лютому куплено нову велику Біблію, встановлено лампаду над царськими воротами.

В 2000 році на церковному подвір'ї побудовано капличку за проектом Регея Івана Васильовича на кошти Паркулаба Івана Васильовича, ревного християнина-католика.

Мурував капличку Лехан Михайло Степанович, допомагав йому Соколюк Михайло Степанович. Верх зробив сам Іван Регей. Бляхою покрили її Володимир Рибіцький та Богдан Лялик. Штукатурили капличку Василь Гудима й Олег Вовчук. Вікна і двері зробив Парипа Богдан Михайлович.

Освятив капличку 21 вересня 2001р. о. Василь Сорочинський.

14 лютого 2001 року в Ганнусівській церкві виступав хор церкви с. Угринів. У зв'язку з нестачею коштів на будівництво церкви цей хор виступав у церквах району. Таким способом

збирали пожертвування на будівництво своєї церкви.

Залишити добрий слід на землі - під такою назвою пройшов святковий концерт у будинку культури другого дня Христового Воскресіння 2001 року. Концерт відкрив виступ чоловічої хорової капели піснею "Христос Воскрес". Потім в ії виконанні прозвучали пісні "За байраком байрак", "Наливайте, браття", "Літа минають", "Як я малим збирався навесні", "Половина саду квітне", "Зеленеє жито" та інші.

А у виконанні жіночої хорової капели церкви Пресвятої Богородиці майстерно прозвучали церковні пісні.

Чудово звучали пісні у виконанні Корпан Галини та її дочки Христини.

Опісля перед глядачами виступили члени драматичного колективу під керівництвом Василя Козакевича. Присутні у залі побачили уривок з п'єси "Фараони". Майстерна гра сільських аматорів викликала у глядачів задоволення і сміх. Зала довго аплодувала самодіяльним артистам. Веселий настрій дарував присутнім пересмішник Василь Запухляк, у виконанні якого вдало звучали підібрані ним гуморески.

Під час концерту відбулася презентація книжки "Мальовниче село під горою". Про роботу над книжкою розповів її автор Василь Остапович. Свої враження-відгуки висловили односельчани Михальчук Іван Теодозійович, Паркулаб Галина Іванівна, Паркулаб Богдан Миколайович, сільський голова Корпан Богдан Васильович.

В цей час були вшановані ветерани художньої самодіяльності. Сільський голова вручив їм цінні подарунки, а голова колективного підприємства "Ганнусівське" Нагнибіда Богдан вручив ще й грошові премії.

Зі святковим піднесеним настроєм поверталися ганнусівчани додому.

На початку червня 2001 року у зв'язку з подорожчанням газу церковний комітет вирішив демонтувати парове опалення, а в грудні 2004 року було встановлено нове економніше.

14 серпня 2001 року в церкві Різдва Пресвятої Богородиці відбулась архієрейська служба, яку відправив єпископ Софрон Мудрий. Йому допомагали шість священиків. Серед них - о.Петро з Красилова, директор Школи Християнського Життя та Євангелізації.

Цього дня сільський будинок культури був переповнений: понад 120 членів реколекції з різних сіл області, багато жителів сіл Ганнусівки і Побережжя. Відбулися свідчення членів реколекції, молитва за зцілення, яку провів реколектант п. Ярослав. Після молитви демонструвався фільм "Отець Піо".

19 серпня 2001 року відбулося освячення каплички, яку побудував на своєму подвір'ї Козогін Михайло Васильович. Капличку освятив о. Василь Сорочинський.

Великий святковий концерт відбувся в будинку культури

24 серпня 2001 року, присвячений 10-річчю незалежності України. На концерті переважали духовні пісні.

Після демонтування парового опалення 13-14 липня зібралися люди для поточного ремонту фундаменту від грибка, штукатурки фундаменту. На цю роботу прийшли Регей Іван Васильович, Шевчук Михайло Олексійович, Соколюк Михайло

Іванович, Остапович Василь Іванович, Гудима Іван Васильович, Пуйда Володимир, Черепаха Василь Григорович, Черепаха Михайло Григорович, Слюсар Михайло Панькович, Паркулаб Іван Васильович, Мокляк Іван Миколайович, Мокляк Іван Іванович, Паркулаб Григорій Дмитрович, Соколюк Степан Михайлович, Озарко Олег Іванович, Паркулаб Степан Васильович, Соколюк Григорій Михайлович, Коробко Анатолій Вікторович, Регей Михайло Іванович, Парипа Григорій Миколайович, Скомаровський Іван Михайлович, Козакевич Олег Дмитрович, Паркулаб Марія Федорівна, Соколюк Марія Михайлівна, Петришин Ганна Василівна, Козогін Юлія Остапівна, Регей Микола Васильович, Гудима Ганна Миколаївна.

В кінці 2001 року відбулася побілка церкви. Її виконали Перегінець Анастасія Василівна, Володько Ганна Григорівна та Паркулаб Ганна Остапівна.

4 листопада 2001 року священик о. Сорочинський попрощався зі своїми парафіянами. Він був направлений на роботу в с. Дорогів у церкву св. апостола Івана Богослова.

Священик Василь Сорочинський зустрічався зі своїми колишніми парафіянами і жалів, що залишив парафію в Г аннусівці.

8 листопада 2001 року на парафію був направлений священик о. Роман Залеський. Він народився в побожній християнській сім'ї. Це його перша парафія. Його батько о. Михайло Залеський служить у селі Майдан, а також виконує обов'язки єпархіяльного економа. Брат Олег служить сотрудником у Майдані.

Після закінчення школи в 1992 році поступає в художнє професійне училище №3, в якому навчався з 1992 по 1995 рік. По закінченні училища Боже Провидіння скеровує Романа в стіни Івано-Франківського Теологічно-Катехитичного Духовного інституту, в якому навчається з 1995 по 2001 рік. Здобуває вищу богословську освіту. Мрія стати христовим священиком здійснилась. Дияконське свячення приймає 4 червня 2000 року в с. Майдан. Святитель - кир Іреней Білик ЧСВВ.

Свячення священнчі прийняв 31 грудня 2000 року в м. Тисмениця, парафія Святого Миколая Чудотворця. Святитель - Софрон Мудрий ЧСВВ.

Отець Роман активно включився в роботу парафії. Вже з перших днів він проявив свої організаторські здібності, показав себе добрим господарем і духівником. Його проповіді глибоко духовні і змістовні. За час перебування на парафії заслужив собі любов, повагу і авторитет численних вірних парафіян.

В травні 2002 року в районі від села до села передавали чудотворну ікону Матері Божої з Погоні. В Ганнусівку її передали з Побережжя 21 травня, 22 травня урочисто і святково з Ганнусівки її передали в Яструбці, а звідти в Узин.

14 червня 2002 року зроблено дашки над центральними і бічними дверима. Виконавці - майстри з івано-франківської фірми “Гейзер”.

7 липня 2002 року була освячена капличка на церковному подвір'ї о. Романом Залеським.

10-11 липня 2002 р. були встановлені у церкві нові дубові двері.

22 серпня 2002 року з ініціативи священика о. Романа

Залеського відбулася поїздка до Зарваницької Божої Матері. 40 дітей відвідали святиню. Святу Літургію у Божому храмі допомагав відправляти о. Роман Залеський.

25 серпня 2002 року троє дівчаток: Трушик Христина, Шевчук Христина, Регей Мирослава і два хлопчики: Гудима Василь, Корпан Ігор урочисто прийняли своє перше Причастя, їм було видано посвідчення.

На початку жовтня 2002 року відбулась поїздка в Гошів групи парафіян, а в кінці місяця Мирославою Трушик була організована поїздка в Зарваницю групи вчителів. Спочатку відвідали новий храм у Зарваниці, потім пішли до чудотворного

джерела, пройшли Хресною Дорогою, сфотографувалися біля визначних місць, побували в старому храмі у центрі Зарваниці. Всі задоволені, з духовним піднесенням повернулися додому.

Чудовий християнський молодіжний вечір був організований у неділю, 10 листопада 2002 року в Ганнусівському будинку культури. "Хочу з тобою познайомитись"

- під такою інтригуючою темою проходило це дійство. А ініціаторами й організаторами були члени ганнусівської греко-католицької спільноти "Ковчег спасіння", котра діє при храмі Різдва Пресвятої Богородиці.

На початку вечора своє благословення на його проведення дав о. Роман Залеський - місцевий парох, котрий був присутній на вечорі разом зі своєю дружиною. Вела вечір член спільноти, вчителька християнської етики Поберезької ЗОШ Мирослава Трушик.

У віночок програми були вплетені пісні-молитви, невеличкі сценки, перегляд фрагментів з фільму "Ісус", члени спільноти голосили Євангеліє і ділилися свідченнями, які переживають у своєму житті Божі діяння. Цікавим свідченням поділилася Поперечна Зіновія. Кілька років тому після травми голови дівчина повністю втратила волосся, не допомагали лікарі, але молилася Зеня разом зі своїми друзями зі спільноти, довіряючи Ісусові, що Він може зцілити. І ось сталося чудо - навесні цього року волосся повністю відновилося і стало ще красивішим, ніж було дотепер. Ісус справді живий і приходить в теперішні дні, щоб дарувати людям здоров'я і нове життя з Ним!

Кульмінацією вечора стала молитва прийняття Ісуса як свого особистого Спасителя і Господа, котру провела лідер спільноти Галина Корпан. Вона розповіла, що Ісус пам'ятає і турбується про кожного та прагне ввійти у серце людини, щоб кожен, познайомившись з Ним, пізнав, скільки любові, миру і радості має Господь для своїх дітей.

Ісус діяв посеред людей, котрі зібрались у Ганнусівці, але хоче діяти повсюди, де Його прагнуть і в Нього вірять. Ганнусівська спільнота, відчуваючи поклик Ісуса голосити Добру Новину і в інших парафіях, чекає разом зі своїм парохом на запрошення для проведення таких вечорів. Хай Радісна Звістка лунає по всій єпархії.

Дні всепрощення і любові в Ганнусівці проходили на початку грудня 2002 року. Місія розпочалася 4 грудня, в день Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Центром емісійної роботи став храм Різдва Пресвятої Богородиці. Зранку відбулася Служба Божа, після обіду парафіяни, молодь, діти зустрічали отців-місіонерів та сестер Мироносиць. Святково одягнені дівчата піднесли місіонерам на вишитому рушникові традиційний хліб-сіль. До парафіян з коротким вступним словом звернувся декан Єзупільського деканату о. Богдан Курилів. Потім відбувся молебень до Пресвятої Богородиці, першу науку провів о. Дмитро Кубацький, котрий очолював групу місіонерів.

Всі місійні дні у храмі, який є одним з найбільших у деканаті, було багатолюдно. Приходило багато людей із сусідніх сіл: Узин, Добровляни, Побережжя. У програмі Святої Місії були щоденна Служба Божа, Св. Тайна Сповіді, науки з розважаннями, науки для людей, Служба Божа заупокійна, Парастас, молебень до Христа Чоловіколюбця, Ісусова молитва. Відбулася добре спланована Хресна Дорога, яка простягнулася від церкви Різдва Пресвятої Богородиці до церкви св. Онуфрія на Яструбці. Цьому посприяв сам Господь - тиха зимова погода дозволила взяти участь у дійстві багатьом бажаючим. Для кожного християнина Хресна Дорога є черговою доброю нагодою для примирення, прощення, покаяння, посиленої молитви, виправлення в своєму житті негативних сторін.

В неділю, останній день Місії, відбулася Служба Божа, яку відправили о. декан Богдан Курилів, о. Дмитро Кубацький, о. Богдан ІПукост, а в Святій Місії також брали участь о. Ізидор Николин та о. Микола Пригродський. Після Літургії на церковному подвір'ї встановлено й освячено Місійний хрест. Всі учасники отримали повний відпуст. На завершення виступили наймолодші парафіяни, яких готували сестри -мироно сиці Соломія та Григорія.

Проповіді, виголошені в ці дні, зворушували кожну людину, засіваючи у душах парафіян добрі зерна Божого слова. Ця Духовна обнова відіграла значну роль у підвищенні духовності вірних.

Адже попередня Свята Місія відбулась у Ганнусівці ще в далекому 1938 році, а очолював її єпископ Григорій Хомишин. Понад 60 років минуло з того часу, але згадка про цю подію ще й сьогодні живе в пам'яті старших жителів села. Як живий свідок тих подій, зберігся старенький, обмитий дощами, висушений сонцем і вітрами Місійний Хрест, на якому вирізьблено напис: "Пам'ятка Святої Місії 20/08-3/09 1938 р."

Кожна віруюча людина повинна щодня духовно збагачуватись. Для цього їй треба систематично відвідувати Божий храм, самостійно читати Святе Письмо, розмірковувати над його істинами. Щоб навчитись добре розуміти Біблію, слід читати ще й духовну літературу. Книжку можна вважати одним з найбільших винаходів людства. Протягом століть вона є тим джерелом, з якого спрагла до знань людина черпає снагу для інтелектуального і духовного зросту. Для цього з ініціативи Василя Остаповича в церкві в січні 2003 року було відкрито бібліотеку, в якій на початку було близько 50 книжок.

У всі часи Церква добре розуміла, що просвіта народу неможлива без книги, тому завжди була флагманом книгодрукування і розповсюдження книги серед людей.

Кожна будівля стає кращою, якщо навколо неї є гарна огорожа. Тому в червні 2003 року з ініціативи о. Романа почалась заміна старої огорожі на нову сучасну. Робота йшла в три етапи. Спочатку залили фундамент, потім мурували стовпчики і аж після цього монтували ковані клітки. Огорожа становить понад 120 м. Зроблено дві брами, три хвіртки. Кували металеві брами, клітки ковалі з Івано-Франківська (фірма "Гейзер", керівник Халабарчук Дмитро Васильович).

У цьому ж році зроблено нову огорожу навколо цвинтаря і церкви святого Онуфрея на хуторі Яструбці.

Двадцять першого вересня 2003 року, у день Різдва Пресвятої Богородиці, Ганнусівка відзначала 566-річчя з дня першої згадки в історичних документах. Цього ж дня у селі було ще й храмове свято. З такої нагоди з'їхалося з усіх усюд багато гостей.

Свято розпочалося Божественною Літургією, яку відслужили настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці о. Роман Залеський, а також запрошені отці Михайло Залеський з с. Майдан та Юрій Стрільців з с. Рибне. Багатолюдно було в храмі, а урочистості додали ще й святково одягнені діти, які вперше прийняли Причастя. По закінченні Богослужіння ці маленькі парафіяни поставили концерт, у піснях та віршах прославляли Христа і Його Пречисту Матінку. Після цього душпастирі вручили дітям Пам'ятки про перше святе Причастя.

По закінченні Святої Літургії відбулося Мировання. Був також відправлений акафіст до Зарваницької Божої Матері. Потім усі вийшли на церковне подвір'я, де біля Місійного Хреста відбулося освячення води.

Після обіду святкування продовжилось у сільському будинку культури, на сцені якого відбувся великий святковий концерт. Концертна програма в основному складалися з пісень духовної тематики. Дві пісні - "Буду славити Бога" та "Бог є любов" виконав Руслан Корпан. Пісня "До Тебе, Діво Преблагая" прозвучала у виконанні гурту дівчат. Чоловіча капела виконала: "Боже, вислухай благання", "Козацькому роду нема переводу", в'язанку українських пісень, Державний Гімн України. Милував око виступ танцювальної групи. Присутні були зачаровані виконанням пісні "Хай добро вам сіється", яку проспівали Галина Корпан зі своєю донькою Христиною. А найбільше оплесків отримала наймолодша учасниця концерту Наталія Нагірна за пісню "Я все люблю у своїм краю".

Свято закінчилося. Духовно збагачені, з піднесеним настроєм жителі села поверталися до своїх домівок.

14 жовтня 2003 року, на святу Покрову, у церкві відбулося святкове Богослужіння. Опісля всі парафіяни організовано пішли до місця, де з ініціативи жителя села Василя Остаповича і за підтримки активних односельців було висипано символічну могилу, присвячену борцям за волю України. Могилу освятив місцевий парох о. Роман Залеський, котрий коротко розповів присутнім про утворення Української повстанської армії.

Біля могили зібралося багато ганнусівчан, щоб вшанувати загиблих на полі борні за нашу державу. Вшанували їхню світлу пам'ять хвилиною мовчання.

Допомагали висипати символічну могилу Черепаха Михайло Григорович, Паркулаб Іван Васильович, Шевчук Михайло Олексійович, Парипа Василь Іванович, Черепаха Василь Григорович, Паркулаб Григорій Остапович, Вовк Василь Миколайович, Сковронський Іван Михайлович, Паркулаб Григорій Дмитрович, Радковський Григорій Дмитрович, Сковронський Богдан Петрович, Рибіцький Олексій Олексійович, Битківський Василь Юрійович, Нагірний Григорій Михайлович, Мокляк Іван Миколайович, Рибіцький Володимир Олексійович, Регей Іван Васильович, Прядко Василь Іванович.

В 2003 році бляхарями батьком і сином Вовком Михайлом та Вовком Ігорем зроблено з бляхи карнизи над фундаментом церкви, щоб сніг та дощі не руйнували його.

В грудні 2003 року Оксана Явдошин подарувала церкві дві великі штучні ялинки.

9 травня 2004 року Божого у церкві Різдва Пресвятої Богородиці відбулася Божественна Літургія, яку відслужили настоятель храму о. Роман та о. Іван Козовик - декан філософського факультету Івано-Франківської Теологічної Академії.

Богослужіння супроводжував хор семінаристів, які своїм чудовим співом возвеличували нашого Господа. Із змістовною повчальною проповіддю до присутніх звернувся о. Іван Козовик.

А вже через тиждень о. Роман після Богослужіння зачитав подяку правлячого Архієрея Владики Софрона Мудрого та ректора Вищої Духовної семінарії о. Олега Каськіва, в якій висловлювалась щира вдячність нашому парохові та всім вірним за щирий прийом та грошову пожертву на потреби семінарії, побажання жертводавцям Господніх ласк та Архієрейського благословення.

6 липня 2004 року був освячений прапор і герб села, до створення яких приклали багато зусиль о. Роман, художниця Ірина Гонтар.

Вже кілька років підряд проходять єпархіяльні олімпіади з християнських знань (етики). В них завжди брали участь представники парохії Ганнусівки і займали високі місця. У грудні 2004 року дві учасниці олімпіади Іванна Озарко і Наталія Бойченюк зайняли 2-3 місця і стали учасниками олімпіади на

митрополичому рівні. Готувала їх вчителька християнської етики Трушик Мирослава Михайлівна.

4 вересня 2004 року в районі від села до села передавали чудотворну ікону Матері Божої з Гошева. В Ганнусівку її передали з села Побережжя, а потім урочисто її передали до селища Єзупіль.

21 вересня 2005 року в живописному селі Ганнусівка було людно. Церкві Різдва Пресвятої Богородиці - ювілей. На святкування зійшлося багато людей із сусідніх сіл та з Івано-Франківська. Сімдесят років тому в церкві відбулось перше Богослужіння. Освятив церкву ще в тому далекому 1935 році єпископ Григорій Хомишин.

З нагоди ювілею в церкві відбулась святочна храмова Літургія. На це свято були запрошені і приїхали о. Микола з Побережжя, о. Богдан зі Стриганців, о. Василь з Добровлян, о. Михайло з Майдану і його помічник о. Олег, декан о. Богдан з Ямниці з помічником о. Романом. Після Літургії був акафіст до Пречистої Богородиці, а в той час о. Олег мирував прихожан. Після Служби Божої всі, хто був у храмі, урочистою ходою пішли до місця, де побудована капличка-ротонда з величавою статуєю Богоматері.

На цьому видному місці до початку п'ятдесятих років стояла велика дерев'яна дзвіниця. А в час повного розгулу радянського атеїзму дзвіницю розібрали. І лише у 1990 році на церковному подвір'ї побудували нову цегляну дзвіницю. Місце, де колись була дзвіниця, просило, щоб щось там було. І от пароху церкви о. Роману Зелеському прийшла ідея, щоб поставити на цьому місці статую Матері Божої -Цариці Покуття. На пожертви прихожан церкви за короткий час була побудована красуня капличка-ротонда, з якої Мати Божа з любов'ю і ласкою дивиться на тих, хто проходить повз неї.

Ротонда  гармонійно вписується в архітектурно-церковний комплекс: церква, каплиця, дзвіниця.

Біля каплички-ротонди відбулось освячення води. Була освячена ротонда. Проповідь про св. Марію та про її чесноти виголосив декан о. Богдан Курилів. Присутні віддали поклін Марії, найкращі квіти лягли до її ніг. Всі присутні біля ротонди просили Царицю Неба про її заступництво для всіх матерів України.

Цього дня погода святкувала, небо над Ганнусівкою було безхмарне, чисте, як Пресвята Богородиця. Святкування завершилося прославою Пресвятої Богородиці піснями. В душі кожного було відчуття свята, кожний отримав духовне задоволення.

В неділю, 25 вересня, до Ганнусівки вдруге завітав вокально-естрадний гурт "Горицвіт" з Івано-Франківська вже з новою програмою. Перший раз вони побували тут у 2002 році. У їх програмі багато ліричних, патріотичних народних пісень. Кожна пісня сприймалась піднесено - на біс. За короткий час концерту присутні в будинку культури не тільки добре відпочили, а й духовно збагатилися.

З привітанням, подякою і побажанням до учасників гурту звернувся парох Роман Зелеський.

24 вересня 2006 року у святому храмі відбулась Архієрейська Літургія, в якій взяв участь правлячий єпископ Івано-Франківської єпархії кир Володимир Війтишин.

Співслужили в Архієрейській Літургії декан єзупільський о. Богдан, парох с. Ямниця о. мітрат Михайло Залеський, парох с. Майдан, єпархіяльний економ, о. мітрам Олег Каськів, ректор Духовної семінарії о. Ярослав Тимішак, духівник духовної семінарії о. Олег Залеський, сотрудник парафії с. Майдан.

В кінці Літургії відбулося

вручення церковної відзнаки “Золотий хрест” адміністратору парафії с. Ганнусівки о. Роману Зеленському за добре поставлену на парафії роботу. Вручав нагороду єпископ кир Володимир Війтишин.

У 2006 році з ініціативи і під керівництвом отця Романа парафіяни зробили поїздку до Цариці Подільського краю -Зарваницької Матері Божої. До цього благословенного Богом краю їхало понад 50 прочан.

Незбагненною красою зустрів прочан Собор Зарваницької Богородиці із позолоченими куполами та 75-метровою дзвіницею. Приїхавши до цього святого місця, всі пішли до чудотворного джерела, щоб підкріпитися життєдайною водою, де на початку 18 століття Мати Божа з'явилася ченцеві, який втікав із Києва на захід від монгольської навали. Прочани пройшли Хресну Дорогу, після якої підійшли до символічного гробу-печери Ісуса Христа, вимуруваного із каменю.

Поверталися додому очищені серцем і душею. Всі підкріпилися Божим натхненням і цілющою життєдайною водою.

Така ж поїздка до Зарваницької Матері Божої відбулася 20 травня 2007 року з участю 70 прочан. Ця та інші поїздки відбулися завдяки Івану Парипі.

На початку травня 2007 року в Ганнусівці встановлено два кольорові в'їзні знаки зі сторони Побережжя та зі сторони Узина. Таких знаків не має. ще жодне село нашого району.

В неділю 6 травня після Святої Літургії ці знаки були | освячені отцем Романом і Залеським. Сільський! голова коротко розповіла | історію села, а потім щиро

подякувала спонсорам: колективному підприємству "Колбуд" (в особі Володимира Колковського), підприємцям Василеві Вовку, Володимиру Романишину, Василеві Нагірному та Василеві Мацьковому.

Зі сторони Побережжя знаки встановлювали Григорій Нагірний, Василь Регей, Ігор Вовчук, Михайло Голик. Керував роботою депутат сільської ради Василь Регей.

Зі сторони Узина знак встановлювали депутати сільської ради Богдан Рибіцький, Михайло Назарук, Григорій Шевчук, Євген Лябига, Михайло Шиндак, Михайло Захарко, Володимир Захарко, Мирон Мацьків.

Великий обсяг робіт виконано в церкві у 2006-2007 роках.

Лялик Михайло Григорович виклав доріжку плиткою від дороги до церкви. Допомагав йому Паркулаб Михайло Богданович.

В 2006 році замінено хрест на церкві, знято стару бляху, баню покрито жовтою золотистою і синьою. Покривали церкву ганнусівські бляхарі Ігор Вовк, Михайло Вовк, Володимир Рибіцький, Ігор Сковронський. Стіни церкви нижче бані перештукатурено. Для цього треба було великої кількісті риштовок. У цьому фронті робіт потрібно було багато робочої сили. Відгукнулись допомагати такі парафіяни: Більський Ігор Богданович, Соколюк Михайло Іванович, Парипа Богдан Михайлович, Черепаха Василь Григорович, Парипа Володимир Остапович, Вовк Василь Миколайович, Вовк Володимир Васильович, Худяк Василь Олексійович, Вовчук Богдан Костянтинович, Корпан Мирон Семенович, Лялик Михайло Григорович, Корпан Михайло Семенович, Сковронський Богдан Петрович, Рибіцький Олексій Олексійович, Бойчук Іван Михайлович, Соколюк Михайло Степанович, Сенюк Богдан Григорович, Шевчук Михайло Олексійович, Паркулаб Григорій Дмитрович, Лехан Михайло Степанович, Лукашевич Василь Іванович, Лялик Василь Михайлович, Соколюк Богдан Михайлович, Вовк Володимирович Васильович, Вовчук Богдан Петрович, Вовчук Андрій Петрович, Мацьків Михайло Михайлович, Вовк Любомир Михайлович, Вовк Володимир Михайлович, Скомаровський Іван Васильвич, Войченко Сергій Олександрович, Озарко Олег Іванович, Вовк Степан Петрович.

Штукатурили церкву Чуйко Михайло, Гудима Василь,

Вовчук Олег, Вовчук Любомир.

В червні 2007 року церква змінила зовнішній вигляд. Замість однобанної, вона стала п'ятибанною. П'ять бань символізують Ісуса Христа та його чотирьох євангелістів: Матвія, Марка, Луку, Івана.

Ще чотири бані були виготовлені майстром Регеєм Іваном Васильовичем. Його руками зроблені також бані на дзвіниці, каплиці, каплиці-ротонді.

Бані храму, покриті золотистою бляхою з різними візерунками, гордо вдивляються в небесну безмежність, чекаючи світлої зустрічі з нашим Творцем. Приємно ганнусівчанам, що таку витончену роботу зробили наші сільські майстри-бляхарі. Їхніми руками також в стислі терміни був перекритий і сільський будинок культури.

Отже, церква оновилась. Тепер треба, щоб кожен з нас, хто прочитав цю книжку, також оновився, змінив себе і став справжнім християнином, йшов до Божого царства тими стежками, які Бог назвав у своїх заповідях: любім Бога понад усе, ближнього - як самого себе, не робім іншому того, що нам не миле.

За останні роки невпізнано змінився сільський цвинтар. Багато років він був у запущеному стані. На гробах росли кущі, бур'яни. В 2001 році відповідальним за стан цвинтаря вибрали доброго господаря Регея Михайла Григоровича. Силами парафіян і Михайла Регея цвинтар став зразковим.

Відбулися зміни в церковному комітеті. Головою церковного комітету у вересні 2001 року обрано Черепаху Василя Григоровича. Відійшли у вічність три сестриці: Вовк Ганна, Паркулаб Анастасія, Шиндак Марія. На їх місце обрали Соколюк Марію Михайлівну, Корпан Марію Григорівну, Сковронську Марію Михайлівну, Паркулаб Віру Михайлівну. Пішла на заслужений відпочинок у березні 2007 року дячиха Регей Анастасія Василівна, яка у травні відсвяткувала 87 рік народження. На її місце прийшов Калин Василь Михайлович, який закінчив у 2003 році Духовну семінарію.

Дуже багато добрих справ зроблено в парохії. Безперечно, що в цих добрих справах є велика заслуга пароха о. Романа Залеського, активних членів церковного комітету і парафіян.

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН БАПТИСТІВ ГАННУСІВКИ

2000-2007 роки.

30 червня 2002 року було святкування 70-річчя церкви та посвячення нового приміщення для Недільної школи. Богослужіння проходило на подвір'ї Дому молитви. Було запрошено багато односельчан, приїхав з діаспори доктор Дмитро Марійчук, який бував у церкві ще в довоєнні роки. На запрошення приїхав зі СІЛА В. Є. Швець, колишній єпископ церков Чернівецької та Івано-Франківської областей. Церкву зі святом привітали заступник голови райдержадміністрації, голова села, пастирі церков нашої області, єпископи церков Львівської, Чернівецької та Івано-Франківської областей, представник місії "Словянське Євангельське Товариство" з Києва.

Короткий огляд історії церкви прочитали М. М. Войтович та А. О. Лисюк - колишні священослужителі церков Прикарпаття та Буковини. Грав духовий оркестр з церкви с.

Підгайчики, співав хор місцевої церкви, діти Недільної школи прославляли Господа. Присутніх було більше 500 людей, для всіх приготовлено святковий обід.

На поч. 2005 року представниками церков області пастора Дмитра Проціва обрали на служіння єпископа церков Івано-Франківської обл., а в червні у церкві посвятили на дияконське служіння О. Стахнюка, І. Соколюка, В. Паркулаба, В. Лейбюка.

В січні 2007 року жителі Ганнусівки приймали у своєму селі прекрасний хор церкви ЄХБ міста Чернівці. Будинок був переповнений глядачами, незважаючи на холод. Зал жив духовним співом і наповнювався добром. Піднесені квіти сільським головою Марією Паркулаб регенту хору були вдячністю всіх ганнусівчан різних конфесій.

26 червня 2007 року церкві виповнилось 75 років. Свято було проведено 12 та 15 липня. 12 липня - о 17.00 год. хрещення на ріці Дністер та 15 липня у Домі молитви.

Християни Церкви ЄХБ вдячні Богу за наше село, чудовий край, прекрасні люди. Бог дає нам мир і спокій та особливе розуміння у взаємовідносинах з односельчанами та всіма християнами.