Наукова бібліотека України


Loading
З ПРОСТОРІВ КОСМОСУ
Краєзнавство - Марківці - Івано-Франківська область

В просторах космосу панувала темрява й холод. Бог його знає, може колись і тут було світло і теплота. Може, й житття було. Але тепер все затихло, завмерло, остигло. Як довго тривала темрява і холод, то ми ще не в силі навіть збагнути.

НОВИЙ СВІТ

Слово Боже, громом пролунало в небесах,

А в просторах, немов народилось буття.

Благословився світ і Сонце на висотах,

А на Землі благословилося життя.

БЛАГОСЛОВЕН

Радуйся, благодатна Україно,

Благословенна Ти в народів кіл.

Благословен плід землі Твоєї,

Благословен народ цих міст і сіл.

АРХЕОЗОЇЧНАЕРА

Приблизно чотири-шість біліонів років тому, десь у Молочній галактиці, стався величезний вибух—експлозія. У наслідок цього вибуху, величезна хмара газів, пороху і метеорів з величезною швидкістю вирвалася з галактики, кружляючи довкола свого центру. А в наслідок тертя матерії від такої величезної швидкості в центрі розжареної хмари постало Сонце. З решти хмари, яка вже кружляла довкола нього, постало кілька планет, а між ними і наша Земля. Від того часу вона залишилася в орбіті Сонця.

В такому жаріючому стані, в орбіті довкола Сонця, була і наша Земля, приблизно один білійон років.

Тоді, близько трьох-п’яти білійонів років тому, Земля назовні почала остигати. Почали формуватися суходоли-континенти. А в цих суходолах появилися перші мікробактерії, як перші жителі Землі.

ПРОТЕРОЗОЇЧНА ЕРА

Приблизно два мільйони років тому, земля назовні ще більше остигла і повстали моря. У морях з’явилась перша рослина «алга». Тоді появилися також перші безхребетні морські тварини (подібні до хробаків).

Суходоли того часу ще не мали постійного місця на Землі, а пересувалися з одного місця на друге.

ПАЛЕОЗОЇЧНА ЕРА

Ця ера почалася приблизно один мільйон років тому і тривала коло вісімсот мільйонів років. Впродовж цієї ери на суходолах почав рости мох, який повстав з морської Алли, і в той спосіб створились відповідні обставини для виникнення інших рослин. Завданням цих перших рослин було, в першу міру, очистити повітря від тодішніх трійливих газів і приготувати умови для життя перших суходільних тварин, а згодом і для перших людей.

Приблизно в половині цієї ери у водах появились перші риби. Тоді, приблизно триста п’ятдесят мільйонів років тому, на суходолах з’явилися перші амфібіяни-плазуни.

Коло триста мільйонів років тому з’явились перші комахи.

МЕЗОЗОЇЧНА ЕРА

Приблизно двісті мільйонів років тому, на суходолах почали рости квіткові рослини, трави, а згодом і зернисті рослини. А опісля появилися і перші динозаври, які царювали тут коло сто мільйонів років. Тоді також появилися перші літаючі створіння—птахи.

КЕНОЗОЇЧНА ЕРА

Почалася приблизно сто мільйонів років тому.

Кенозоїчну еру поділяють ще на такі доби:

1.    Архаїчна (стародавня) доба

2.    Палеолітна (стара кам ’яна) доба

3.    Мезолітна (середня кам'яна) доба

4.    Неолітна (нова кам ’яна) доба

5.    Бронзова доба

6.    Залізна доба

Архаїчна доба є найбільш ускладнена, але науково найменш досліджена, і мабуть, ще найменш зрозуміла.

Вулкани постійно й часто вибухали як на суходолах, так і з дна моря. Землю постійно бомбардували різної величини метеори, сліди яких залишилися на суші й понині.

Від приблизно шістдесяти п’ять мілійонів років тому, на Землі було чотири льодовикових періоди, кожнен з яких тривав коло двадцяти тисяч років.

Від такої зміни клімату вигинули всі великі динозаври. Після них на Землі з’явилося багато різних звірят, а деякі з них живуть до сьогодні.

Без усякого сумніву, що перші люди з’явилися на Землі, ще під час Архаїчної доби. Але, коли це було, то між дослідниками, ще й сьогодні немає ніякої згоди. Існує тільки здогад, що людський рід виник на Землі приблизно сорок мілійонів років тому.

Проте між науковцями-дослідниками нема ще до тепер ніякої згоди, через те ми заповнимо цю прогалину стародавньою легендою, яка не поступається ні в чому всяким здогадам.

ЛЕГЕНДА ПРО ПЕРШИХ ЛЮДЕЙ

Колись дуже давно, коли на Землі людей ще не було, а русалки вже вміли жити і під водою, і на суші. А коли у воді з’явились перші люди, то русалки перші пізнавши людський рід, вивели його з води, залишивши на суші серед зелених трав, пахучих квітів, солодких ягід, плодів та овочів.

Ці перші люди так сподобали собі життя на суші, що хоч і вода манила їх ще довго-довго, та вони все вертались на сушу і любувалися красою чудової природи. Але про русалок вони ніколи не забували.

Не знали вони ще статевих родів, бо ж людина була одно і муж і жінка. Дітей своїх родили під водою, звідки і самі прийшли, а опісля виводили їх на сушу. А тих, що померли, відносили далеко у воду і залишали там, щоби русалки опікувалися ними.

Після якогось довшого часу, під впливом суходольних і природних обставин, їх статеві органи переродилися і вони почали родити дітей з виразно окремими статевими органами жінок, а окремими мужчин.

Першим їх успішним еволюційним кроком було те, що вони навчилися вимовляти деякі звуки, а з них вже створили і свою першу мову.

Але, мабуть, найбільшим успіхом, було те, що вони навчились не тільки стояти, але й ходити, а то й бігати на двох ногах. Ця перша наука збереглася по сьогоднішний день.

Родинний устрій був матріярхальний, тобто мати родила дітей, годувала, доглядала, учила і виховувала. Вона була головою родини, а мужчини були тільки до помочі жінкам.

Ці перші люди були вегетаріянами і живилися тільки всілякими ягодами, плодами і овочами та деякими корінцями.

Жили по вісімсот років і не знали ніякої слабости.

ПАЛЕОЛІТНА ДОБА

Почалася ще понад два мілійони років тому.

З причини якоїсь стихійної катастрофи настав великий голод, що змусив людей живитися м’ясом диких звірят, птиць та рибою.

Але, щоби забити якусь тварину і покавальцювати її, почали вживати вістря твердого, коленого каменя. Звідси й пішла назва «Кам’яна доба».

Від такої зміни поживи багато людей хворіли та вмирали від усяких пошестей.

Дещо пізніше люди навчилися палити вогонь тертям двох сухих кусків дерева. Це врятувало їх від багатьох пошестей, а може й від цілковитої загибелі.

Від тих часів дрібніші звірята, птиці вже втікали та ховалися від людей, але більші звірюки часто нападали на людей, роздирали і пожирали їх.

І так, приблизно, жили люди палеолітноїдоби.

ОСТАННЯ ВЕЛИКА ПОТОПА

На Евразійському континенті люди жили ще за часів палеолітноїдоби, між періодами льодовиків або, принаймі перед останнім льодовиком.

Але коли Европу навістив четвертий і останній льодовик, приблизно коло сорок тисяч років тому зайнявши територію на північ від гірського пасма Карпат, Татрів і Альпів й так кругляком аж до Уральських гір на сході. Від того часу людей в Европі не було. Люди жили тільки на південь від гірського пасма до ріки Дунай (може й сотні тисяч років).

Під час льодовика Середземного і Егейського моря ще не було. У Середноземному басейні було тільки два озера: Балеарське озеро на заході та Кретське або Валентинське озеро на сході. До Критського озера з півдня вливалася ріка Ніл, а з півночі Егейська ріка, яка випливала з Чорного моря через Босфорську протоку. А до Чорного моря вливається ще й ріка Дунай.

У Середземному басейні довкола озера і в долинах Егейської ріки люди поселилися і жили тут десятки тисяч років без клопоту і без турбот, як у раю.

Десь приблизно коло XVIII тисяч років до Христа льодовик почав раптово топитися і відступати на північ. Ціла східна Европа опинилася під морем води від розтопленого льодовика. Чорне, Азовське, Каспійське і Аральське моря стали тоді одним величезним морем. Води з Чорного моря прорвалися через Босфор і насамперед затопили Егейську долину, а з нею і цілий східний Середземний басейн. Зі заходу, з Атлантичного океану, води прорвалися через Гібраалтар і затопили решту Середземного басейну.

Багато людей тоді потопилось. Врятувались тільки ті, котрі жили в горах, і ті, яким вдалося туди втекти, де води вже їх не досягали.

Сьогодні дехто думає, що це була та сама потопа, про яку згадує Біблія Старого Завіту—Ноєва потопа.

По якомусь часі води внормувалися, сплили, а землі, що були під льодовиком, тепер заросли степовими травами. А людей, які почали тут селитися називали степовиками.

Дещо пізніше ці степи заросли непролазними лісами. А людей, які почали тут селитися називали лісовиками.

Одних і других називали нордійцями, тобто північними людьми. А ті, які поселилися на території України, називалися арійцями.

До того часу арійці жили в північній частині Малої Азії, де сьогодні Туреччина, на південь від Чорного моря і на південь від Кавказьких гір. Тут же, у цій частині Малої Азії жили племена кретів, міноанів, та інші.

Історичні дати, що подані в цьому розділі, ще не є узгіднені всіма науковцями й історичними дослідниками, тому треба уважати що ці дати ще не є правдивими, а тільки правдоподібними.

Англійський історик Ввелс пише, що краще подати приблизну, правдоподібну дату, ніж писати що то було давно, бо тоді не знати як за давно десять тисяч, чи десять мілійонів років тому.