Наукова бібліотека України


Loading
ЄЗУПІЛЬ ЗА РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Краєзнавство - Єзупіль - Івано-Франківська область

СТЕЖКАМИ КАМ’ЯНОЇ ДОБИ

У Європі є кілька сотень пам’яток ранньої пори кам’яної доби (палеоліту), але таких стоянок як Єзупіль-1 - одиниці. І не тільки тому, що вік поселення сягає 100 тис. років, а насамперед тому, що пам’ятка має ідеальну геологічну позицію і може бути проаналізована різними природничими методами. Влітку 1999 року в Єзуполі проводила роботи Палеолітична експедиція Інституту українознавства НАН України (Львів), яка провела важливі археологічні розкопки стоянки в околицях смт. Єзупіль. Дослідження проводилися силами Студентського Братства університету “Львівська політехніка” (голова правління - Литвинов Олександр) разом із студентами Польщі. Студенти працювали безкоштовно. Допомогу в організації харчування студентів надавала місцева спілка під керівництвом Павловської Зеновії. Що ж насправді розкопали археологи? І яке це має значення для нашого краю? Отож розкопками було доказано, що на правому березі Дністра (друга тераса) колись безпосередньо біля води проживали первісні люди - так звані неандертальці. Сьогодні це невеликий мис - Єнцова гора, що навпроти гори Виноград. Цю місцевість у Єзуполі знають всі, адже через цю гору проходить залізниця з Івано-Франківська на Галич і далі. Люди жили в період міжльодовиков’я, клімат тоді був подібний до теперішнього. Водилися мамонти, дикі коні, олені та інші тварини. Головним заняттям тих людей було загонне полювання на зазначених тварин. Мисливці добре знали повадки тварин, володіли вогнем і дерев’яними списами із крем’яними наконечниками. До речі, під час розкопок було знайдено кілька десятків таких кам’яних наконечників. Із шкур невеликих тварин люди шили хутряний одяг, головним чином із шкур північних оленів. А перед тим ці шкури обробляли спеціальними знаряддями із каменю -

бачками і скреблами (знімали мездр, пушили тощо). Під час дослідження були знайдені і такі інструменти. Найбільше було виявлено скребел. М’ясо і дерево різали крем’яними пластинами-ножами, які виготовлялися за спеціальними технологіями. Зауважимо, що досить непросто розколоти кремінь так, щоб отримати видовжену плоску пластину із гострими лезами для різання. Проте наші далекі предки знали цю техніку досконало, і з-під їхніх рук виходили першокласні інструменти. Розкопками було виявлено кілька сотень таких знарядь, що ставить цю стоянку в розряд дуже “багатих” поселень. Літом 1999, як ніколи, було спекотно. Студентів рятували води Дністра. Регулярно після роботи вони спішили до річки. Ще більше значення мав Дністер для людей кам’яної доби, тут, біля водопою стадних тварин, проходили найдраматичніші моменти загонного полювання. Тут здійснювалися вичинка шкур та інші господарські роботи. Вода довела можливість вижити у найскрутніші періоди колективного існування. “Археологічні роботи в Єзуполі будуть продовжуватися у наступні роки. Значення цієї пам’ятки для первісної археології важко переоцінити. Це - перша добре документована стоянка 100-тисячної давності у Східній Європі”, - сказав Олександр Ситник, начальник Палеолітичної експедиції Інституту українознавства НАН України. І дійсно, в липні 2001 року, до Єзуполя знову приїхали археологи продовжити свою роботу. ’’Над стоянкою Єзупіль-1 працює шість наукових закладів Польщі та України”, - при зустрічі повідомив незмінний начальник Палеолітичної експедиції Інституту українознавства НАН України Олександр Ситник. До речі, п. Ситник в 2000 році випустив книгу “Середній палеоліт Поділля”, де дуже багато уваги приділив даній пам’ятці. Тут він документовано обірунтував значення та важливість вивчення стоянки первісних людей Єзупіль-1. Роботі цієї палеолітичної експедиції передувала багатовікова робота в галузі археології Єзуполя. У 1881-1883 роках граф Войцех Дідушицький вивчав, обстежував вапняну скелю на правому березі Бистриці. В 1889 році виявлено давнє поселення Трипільської культури в 3-х кілометрах від Єзуполя на правобережжі Бистриці. Ще одне поселення відкрив у 1918 році польський вчений Б. Януш за 2,5 км на південний схід від Єзуполя, а в 1985 році археолог Борис Василенко Добре вивчив і дослідив ці стоянки. Ще в дорадянські часи давніми поселеннями цікавився український археолог Ярослав Пастернак. У його праці ’’Станиславівщина у сивій давнині” читаємо: ’’...Між

неолітичними пам’ятками Станиславщини особливу увагу привертають до себе уламки глиняного посуду, прикрашені мальованим гнідим або чорним орнаментом на червоному тлі. Він складений зі спіралей, волютів, іноді зображень тварин, рідко жінок, що крім декоративного призначення мали іноді символічне, може й магічне значення й виявляли глибоке відчуття краси й мистецтва. Така прикрашена кераміка - цілий посуд і в уламках - була виявлена в районах Станиславів (Вікторів, Єзупіль, Сокіл біля Крилоса, Товмач (Горигляди, Нижнів, Хом’яківка, Хотимир) і Надвірна (Саджавка)”.1

Уже в радянські часи, в 1976 році, в Єзуполі працювала Прикарпатська археологічна експедиція АН, яка дослідила три давні поселення. Особливу увагу було приділено урочищу Виноград. У цьому місці багатий археологічний матеріал. І тому саме тут працювали спеціалісти у 1999 та продовжують працювати зараз, в 2001 році. Це ще раз доказує, що на місці Єзуполя в пониззі Дністра та Бистриці були поселення давніх людей.

'Альманах Станиславівської землі, т. 1, с. 15.