Наукова бібліотека України


Loading
ДІЯЛЬНІСТЬ ОСЕРЕДКУ НРУ
Краєзнавство - Клубівці - Івано-Франківська область

Осередок Народного Руху України вписав новітню сторінку в історію села. Він документально оформився 9 січня 1990 року, хоча до цього часу вже діяв. Люди відвідували політичні мітинги в обласному центрі, читали нелегальні газети і відозви, чекали і хотіли певних змін у суспільстві.

Установчі збори відбулися в школі. З участю десяти осіб обговорено Програму і Статут НРУ. Цього вечора членами осередку стали П.І.Антошків, С.В.Бойко, Я.В.Бойко, Я.О.Досюк, Й.Д.Карпів,

I.Й.Пронюк,    М.О. Семанюк, Я.П. Федорак. Керівником осередку обраний Семанюк Микола Олексійович.

Незабаром цю громадсько-політичну організацію поповнили І.І.Антошків,

В.О.Бойко, Я.В.Івасюк, Ф.І.Лещук,

Г.В.Матвій, В.І.Притуляк, Г.І.Пронюк,

П.Д.Пронюк,    Я. Ф.Пронюк,

Б.Д. Рекетчук,    Б.А.Скакодуб,

А.Й.Федорак,    І.Ф. Федорак,

М.О.Шелемей.

Головним питанням, яке стояло перед осередком НРУ, було проведення виборів, висунення альтернативних кандидатів, агітація за них, поповнення дільничної комісії членами громадських

організацій, контроль за дотриманням першого демократичного закону про вибори.

З метою інформування громадян біля магазину встановлено дошку оголошень “Рух інформує”, яку виготовив Ярослав Бойко.

В кінці січня 1990 року створено Товариство української мови імені Т.Шевченка. Його членами стали Антошків Любов Ярославівна, Бойко Марія Іванівна, Бойко Наталія Романівна, Івасюк Марія Ярославівна, Івасюк Марія Романівна, Палагіцький Микола Дмитрович, Семанюк Марія Іванівна, Шешурак Марія Василівна, Рекетчук Ольга Іванівна, Турик Зоя Олексіївна, Лещук Любов Григорівна. Головою обрано Семанюк М.І.

Потреба створення такого товариства була не тільки в проведенні культосвітньої роботи серед населення, а в контролі виборів - членам ТУМу надавалося таке право.

У цей відповідальний і політично напружений час обидві організації - Рух і ТУМ - тісно співпрацювали, разом готували і проводили збори, мітинги, свята та інші політичні акції.

В лютому 1990 року рухівці та їх прихильники взяли участь у районному мітингу в Тисмениці на тему “Через демократичні вибори -до правової держави”.

18 березня 1990 року з ініціативи осередку НРУ відбулися збори виборців, на яких 386 активних клубівчан мали змогу висувати кандидатів у депутати до сільської, районної, обласної рад, бо на попередніх виборах 4 березня 1990 р. на семи округах з двадцяти виборці проголосували проти висунутих сільською радою депутатів.

У цей день на кожен округ висунуто по два-три кандидати в депутати до сільської ради, два - до районної, два - до обласної.

Громада обговорила й інші соціально-побутові питання, дала оцінку керівникам сільської ради і колгоспу, які не з’явилися на збори.

З червня 1990 року, на Зелені свята, зібралася вся громада села, представники державних органів і громадських організацій на освячення відновленої каплиці. Невеличкий Божий храм був любовно прикрашений квітами і вишитими рушниками. Відправилось Богослужіння. До громади звернувся священик о. Григорій:

- Дорогі браття і сестри! Сам Дух Божий сьогодні зійшов на землю, на ваше село, на вас і освятив цю капличку і всіх нас закликає до єдності, до відродження національної культури та духовності. І хай ця капличка буде символом вашого відродження.

На імпровізованій сцені з патріотичними і побожними піснями та віршами виступили школярі.

17 червня 1990 року відбулися повторні вибори, на яких головою виконкому Клубовецької сільської ради обрано Рекетчука Богдана Дмитровича, а більшість рухівців стали депутатами. Разом з новими депутатами Богдан Рекетчук за короткий період багато зробив для благоустрою села: поремонтував дороги, поліпшив освітлення, встановив нічне освітлення сільських вулиць, провів організаційні заходи щодо благоустрою біля церкви, зробив близько двох десятків мостів, вирішив питання з автобусною зупинкою (раніше для неї не було місця), розробив проекти реконструкції школи, будинку культури та газифікації села. Розпочав роботи, пов’язані з газифікацією.

День 2 вересня 1990 року став особливо пам’ятним для мешканців Клубівців: на посвячення відновленої могили загиблим борцям за волю України зібралася вся громада і гості з навколишніх сіл, районного й обласного центру.

Спершу могила висипана в 1941 році і увіковічнювала пам’ять про репресованих членів підпільної Організації Українських

Націоналістів. У 1945 році визволителі зі сходу її зруйнували. Тепер її відновили члени сільського осередку НРУ, ТУМу, представники нової демократичної влади, діти й онуки загиблих за волю України.

У день освячення вони принесли до могили десятки вінків і багато квітів. На могилі встановили кам’яну плиту з написом “БОРЦЯМ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ”.

Службу Божу відправив священик Клубовецької церкви святої Покрови о.Григорій, з промовами до народу виступили колишній воїн УПА Михайло Івасюк, дочка репресованого батька Ганна Івасюк, дочка керівника партизанського куща Ганна Пронюк, священик із Тисмениці о.Василь Гринишин, депутат Верховної Ради Української РСР Богдан Ребрик, депутат обласної ради Богдан Рокетський, голова сільської ради Богдан Рекетчук, голова осередку НРУ Микола Семанюк, член цього осередку Ярослав Федорак. Учасники художньої самодіяльності клубу і школярі виконали патріотичні пісні про Україну, декламували вірші.

26 жовтня 1990 року в школі зібрано і здано в Івано-Франківський міський штаб Руху 113 крб. на підтримку голодуючих студентів.

У листопаді 1990 року відзначено 470-річчя села. Освячено престольний хрест, який відновив Івасюк Ярослав Васильович на території давнього села Пеколів, а також хрест на Старій Дорозі, який відновив Пронюк Ярема Федорович (1949-1998).

19 грудня 1990 року в школі вперше відзначено свято Миколая.

Учні підготували сценарій. Роль Миколая виконував Ярослав Федорак. Всі діти одержали подарунки.

17 березня 1991 року відбувся Всесоюзний референдум. Членами дільничної комісії були такі рухівці: Ярослав Бойко, Ярослав Досюк, Ганна Матвій, спостерігачами - Степан Бойко, Іван Пронюк, Іван Федорак, Михайліна Шедемей.

У референдумі брали участь 951 виборець. Проти Союзу проголосували 886, за Союз - 10 осіб.

У березні 1991 року у фонд демократичної газети "Галичина" Палагіцький Ілько Ількович вніс 25 крб.

12 квітня 1991 року в школі зібрано і здано 90 крб. на допомогу страйкуючим шахтарям.

6 травня 1991 року відправлено своїм транспортом гуманітарну допомогу (продукти) страйкуючим шахтарям Донецької області. Транспорт супроводжували члени НРУ Микола Семанюк, Степан Бойко, Ярослав Івасюк. За це членам осередку прийшла подяка, підписана страйкуючим комітетом шахти “Південнодонбаська” міста Угледара.

25 травня 1991 року члени осередку НРУ були присутні на відкритті пам’ятника Степану Бандері в селі Старий Угринів Калуського району.

25 серпня 1991 року 35 жителів села дали грошову допомогу для поїздки в Чернівецьку область та місто Київ - 490 крб. Серед них порівняно більші суми виділили М.В.Шешурак (Шкатуляк),

І.І. Палагіцький, Б.Д.Рекетчук, В.Д. Марцінко, И.П.Гудзовський, М. О.Семанюк, М. Я. Івасюк, Л.М.Притуляк, М.Ф.Федорак,

І.Ф.Федорак, С.В Бойко, Я.Ф.Пронюк, П.І.Антошків, Ф.Д.Пронюк, М. О. Палатіцький, І.В. Парадний.

16 лютого 1992 року виконком сільської ради організував прийняття присяги на вірність Україні. Молоді люди складали присягу урочисто, при громаді, біля синьо-жовтого прапора, тримаючи руку на Євангелії.

5 липня 1992 року відбулося перезахоронения останків Канюка Василя Дмитровича (1920-1945) - члена ОУН, який з 1941 року працював у підпіллі. 19 лютого 1945 року група воїнів УПА, в тому числі курінний пропагандист Василь Канюк, потрапила в засідку енкаведистів у с. Багнувате Турківського району Львівської області

і загинула. Для вшанування пам’яті борця-односельчанина виконком

На фото - перезахоронения останків воїнів УПА 5 літня 1992 року. На задньому плані зліва Микола Турик та Іван Леїцук.

сільської ради (голова Богдан Рекетчук) та осередок НРУ (керівник Микола Семанюк) організували поїздку на Львівщину. їхало чотири десятки людей. Нашого героя-борця поховано біля церкви в селі Яблунів Турківського району Львівської області.

10 жовтня 1992 року встановлено хрест на криївці УПА, де 1951 р. загинуло 8 чоловік, а 14 жовтня тут відправлено панахиду.

16 січня 1993 року, за рішенням осередку НРУ, розпочато розкопки і реставрацію колишньої криївки надрайонного проводу УПА. У них взяли участь як рухівці, так і їх прихильники -М.О.Семанюк, Б.Д.Рекетчук, Я.В.Івасюк, Я.О.Досюк, В.І.Притуляк, С.В.Бойко, Й.Я.Михайлишин, Я.Ф.Пронюк, І.Ф.Лещук, І.Ю.Турик, Й.І.Старчук, Д.Д.Бойко, І.Ф.Рекетчук, П.І.Антошків, Я.В.Бойко,

І.І.Матвіїв, І.Ф.Цуркан, Ф І.Лещук. Викопано гільзи від пістолета, графітові стержні від батарейок, заіржавілі цвяхи, кліщі, два тюбики від зубної пасти і один від крему для гоління, радіоприймач, куски ременю від пояса, лопатку, зігнуту подібно до свердла, інші речі.

24 серпня 1993 року, до Другої річниці незалежності України, освячено каплицю біля гостинця. Молебень відправив і проповідь виголосив священик о. Ярослав Гринюк. У відновленні каплиці брали участь працівники сільської ради, селянської спілки “Маяк”, школи, члени осередку НРУ, його прихильники та інші зацікавлені в цьому люди.

9 січня 2000 року члени осередку Народного Руху України

14 жовтня 1996 року нагорода одержали воїни Другої світової війни і воїни УПА. На фото -Дмитро Петруняк, Михайло Турик, Ганна Івасюк, Михайло Івасюк.

села Клубівці відзначили 10-річчя своєї організації. Ювілярів зі святом привітав голова краєвої організації НРУ, депутат Верховної Ради України Богдан Костинюк, який вручив рухівцям почесні грамоти. Голова районної організації НРУ Ярослав Єфімчук висловив упевненість, що цей осередок і далі буде активним у політичному житті району.