Наукова бібліотека України


Loading
Село моє рідне
Краєзнавство - Братківці - Івано-Франківська область

Село над річкою Унява

Село! І серце одпочине.

Село на нашій Україні —

Неначе писанка село,

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади; біліють хати...

Т. Г. Шевченко «Княжна»

1.  Мальовнича Прикарпатська рівнина широкою смугою (в 30-40 км) простягається від міста Надвірна аж до річки Дністер. Вся ця місцевість густо порізана великою кількістю більших чи менших річок і потоків, які в’юнкою бистрою течією біжать у напрямі Дністра. Загалом усі вони лагідні і спокійні, але навесні, коли тануть сніги і лід, ці потоки набувають грізного вигляду. Особливо небезпечними є Бистриці — Надвірнянська і Солотвинська та ріка Ворона.

На такій мальовничій місцевості, між лісами, лугами і полями, знаходиться чимало сіл і містечок. Одним із них є село Братківці. Воно розкинулося на лівому березі річки Унява, за 14 км від обласного центру м. Івано-Франківська та за 20 км від райцентру м. Тисмениці. Відстань від Братковець до Києва: залізницею близько 700 км., шосейними шляхами 600 км. Село Братківці знаходиться на пограниччі етнічного регіону Покуття. Центр села знаходиться на висоті близько 295 м над рівнем моря. Схил території села становить з півдня на північ 30 м, а із заходу на схід 5 м. Його географічні координати на картах: 48°49” пн.ш. і 24°43” сх.д. Площа Братковець 16,6 кв. км, що становить 0,1 відсотка від території області. Якщо порівняти площу села з карликовими державами, то вона виявляється у чотири рази меншою від Сан-Марино (61 кв. км) і в дев’ять разів більшою від Монако (1,9 кв. км). За обрисами територія села нагадує прямокутник з трикутником, витягнутим з півночі на південь. Протяжність з півночі на південь сягає до 9 км, зі сходу на захід — до 4 км. Воно межує із селами: Марківці (на північному сході), Липівка (на сході), Камінна (на півдні), Тисменичани (на південному заході), Березівка (на заході), Черніїв (на північному заході).

Нині в селі проживає 2339 осіб, з них 1096 чол. і 1243 жін.

В школі працює 33 вчителі, навчається 387 учнів.

  1. Сельбище (власне поселення) складається із 702 селянських дворів, які розташовані вздовж вулиць з орієнтацією жител на південь («на літо», «до сонця»). Сельбище Братківці складається з таких основних вулиць: Андрусівка, Королева, Вуніва, Петрикова, Новий Світ, Городок, які мають напрям «північ-південь» та поперечних, з напрямом «схід-захід» — Копані, Горбатькова (правильніше Горбатюкова) і присілка Горі у південній частині села, який останнім часом внаслідок інтенсивної забудови зливається з селом. Братківці ще мали хутірець Грицівка, який ліквідували у перші роки колективізації, а його мешканців примусово переселили в село. Тепер на місці того хутірця виникло дачне поселення.

Друге дачне поселення виникло на південно-західній околиці села (за залізницею).

Ще у кінці XIX — на початку XX ст. у селі існували селянські двори, які займали велику територію. Так, наприклад, двір Получків

 

охоплював землі вздовж правої частини вулиці Горбатькової від центру села аж до річки Унява (згодом поділилося на три окремі господарства), двір Белеїв простягався по лівому боці вулиці Андрусівка від центру села до Шкільної вулиці (розділився на три, а тепер на чотири господарства), а двір Логиних сягав від Шкільної до перехрестя на вулиці Андрусівка і Петрикова (поділився на п’ять господарств).

Центром села у Галичині традиційно вважалася територія поблизу церкви та резиденції священика, або громадського будинку, управи. В Братківцях таким центром був майдан біля сільської корчми, на якому в другій половині 30-х років XX ст. побудували Народний Дім (читальню).

Деякі назви вулиць у с. Братківцях пов'язані з прізвищами або прізвиськами родин, які проживали на них.

Так, наприклад, назва вулиці Андрусівка походить від прізвища Андрусів

—             Андрусяк (донедавна говорили, наприклад, Никола Андрусів, що жив на ^ цій вулиці). Назва вулиці Королева : походить від прізвища Королюк. Третя жінка Івана Красницького, який для громади села відпродав у 1912 р. хату- I читальню, Марія (1887 р.н.) походила з і родини Якова Королюка і Ганни Олексюк. І Тому Микола Олексюк (теж 1887 р.н.), І який мав прізвисько Никола Королів, мав певне відношення до прізвища Королюк та назви вулиці. Назва вулиці Петрикова | походить від прізвиська Петриків, тобто І Петрів (наприклад, говорили Федь І Петриків). Назва вулиці Копані — від прізвиська Копанський (говорили ІІІтефан Копанський).

 

 Назва вулиці Горбатюкова (тепер Горбатькова) — від прізвиська Горбатюк (говорили Іван Горбатюк). Назва вулиці Вуніва походить від назви річки Уніва (Вуніва). Назву Новий Світ пов’язують із першими емігрантами до Америки (до Нового Світу). Назву Хутір Горі дістав присілок, що знаходився у верхній (горішній) частині села. В радянський час виникли назви вулиць в Пригородку, на Будові (Бамі).

За Австрії село охоронялося двома рогатками. Одна була біля роздоріжжя Копані та дороги на Черніїв (біля Зорусі), друга — за мостом, на роздоріжжі Ляцьке- Камінне (біля Сабіни). Громада стежила за тими, хто входив або виходив із села.

  1. Окремі заможні родини офірували хрести-фіґури за те, що їм щасливо велося в родині та на господарстві, або як покуту за вчинені раніше гріхи. В селі їх встановили: війт Федір Варишко і на Головній вулиці біля Петри- кової — капличку (зараз зберігається біля церкви); Василь|


Процюк («Васильчик») на голов-1 ній вулиці (за цвинтарем) — хрест-фіґуру (в час атеїзму її повністю знищено); два брати Іван ' і Микита Ільків («Галасюки») на вулиці Андрусівка, що навпроти вулички, яка єднає її з вулицею

-       Петрикова, — хрест-фігуру (теж зберігається на церковному подвір’ї); багатий господар Іван Данилишин на розі вулиць Вуніва-Головна — хрест (1934 p.), який не зазнав руйнації. Тепер на вулиці Андрусівка на тому місці, де стояв хрест-фіґура, родина Василя Данилюка на честь подяки побудувала величну капличку.

  1. З півдня на північ по східній околиці села протікає річка Унява (довжина 25 км) — ліва притока Ворони, а по західній околиці (у тому ж напрямі) — потічок Раковець. В потічку за Австрії та Польщі працьовиті братковецькі ґаздині вимочували коноплі, там кишіла сила- силенна раків.

Через село в напрямі з південного сходу на північний захід проходить головна дорога села Липівка-Березівка, яка веде до траси Івано-Франківськ — Надвірна. Північною окраїною села пролягає об’їзна автомагістраль Коломия — Калуш (в об’їзд міст Тисмениця та Івано-Франківськ). По західній частині села пролягає залізниця Івано-Франківськ — Рахів. По північно-східній околиці території села проходить залізниця Івано-Франківськ — Чернівці.

Через територію Братковець (по східній частині) проходять чотири високовольтні лінії електропередач. Крім того, територію села огинають дві газові магістралі високого тиску: «Союз» та Уренгой-

Помари-Ужгород. Більшість земель села раніше були замокрі для орання і годилися для сіножатей та пасовищ. Після меліорації площа орної землі збільшилася. Проте сірі лісові та дерново-підзолисті ґрунти (як правило перенасичені вологою) мало придатні для рільництва. Ліси листяні: дуби, берези, осики, вільхи, кущі малини. У селі ростуть липи, ясени, верби, вільхи, берези. У садах — яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, черемха, алича.

Братківці мають 911 га ріллі, 197 га становлять лісові масиви, майже 9 га займають садово-городні наділи іванофранківців (1,5 тисяч дачних ділянок).

Клімат помірно континентальний: з теплим літом і помірно м’якою зимою з відлигами при західних вітрах.




Пошук по ключовим словам схожих робіт: