Якось я простував багатолюдним містом, закарбовуючи в мозку

для майбутнього використання його видовища, архітектуру, звичаї, традиції,

Одначе тепер з усього того міста я пам´ятаю тільки жінку,

яку я випадково зустрів там і яка затримала мене, бо любила мене,

День удень, ніч у ніч ми були разом — все інше давно вже забулось,

Я пам´ятаю, кажу, тільки ту жінку, яка так пристрасно

тулилась до мене.

Знову ми блукаємо, любимо, розлучаємось знову,

Знову вона тримає мене за руку, я не повинен іти,

Я бачу її близько біля себе, з мовчазними губами, сумними і тремтячими.

1860

Переклад з англійської В. Коротича