Після скасування кріпосного права (1861 р.) Росія переживала пору прогресивних реформ (судова, земська, міська, військова й ін.), що.підготували ґрунт для її індустріального роз­витку. Вони надали нового стимулу теоретичним політико-пра-вовим пошукам, привели до різкого розмежування в суспільній думці між консерваторами, лібералами і соціалістами. їх про­грамні вимоги містили теоретичне рішення головних питань на злобу дня: як перебороти відсталість політичної і правової сис­тем — на основі передового європейського досвіду чи самобут­ності, «візантизму» Росії? Чи можна і як уникнути соціальних страхіть первісного капіталізму?

В Україні — інші проблеми, хоча вітчизняна політико-право-ва думка розвивалася під впливом європейської і зростаючим впли­вом російської. Європейська революція 1848—1849 рр. («весна на­родів») оживила політичне і культурне життя на західноукраїнських землях, привела до австрійської конституції, виборам у Галицький і Буковинський сейми. Галичина стає «українським П´ємонтом», ідейним каталізатором національних процесів у всій Україні. На Наддніпрянщині наростає хвиля створення громад, що видавали українську літературу, займалися вивченням історії, фольклору на­роду. З громад вийшла ціла плеяда мислителів, громадських і по­літичних діячів, організаторів перших політичних партій.