Заходи щодо удосконалення управління виробництвом дозволяють скоротити апарат управління шляхом поліпшення його організаційної структури, збільшення обсягу виробництва. За цими напрямками варто визначати основні показники економічної ефективності раціоналізації систем управління виробництвом: річний економічний ефект; ріст продуктивності праці; строк окупності додаткових витрат капітальних вкладень.

Скорочуючи апарат управління, заощаджується фонд зарплати з урахуванням відрахувань на соціальне страхування. А це, у свою чергу, приведе до зниження собівартості продукції:

де Е_зп - економія заробітної плати; Ч_скор - число одиниць управлінського апарату, що скорочуються; З_ср - середньорічна зарплата на одного працівника апарату управління; П_с - відсоток відрахування на соціальне страхування.

Річний економічний ефект розраховується на основі приведених витрат:

E = [(S₁ + (E_H × K₁)] – [S₂ + (E_H × K₂)] = [(S₁ + (E_H × K₁)] – [S₁ – E_зп + (E_H × К₂)]

де Е_н – нормативний економічний ефект (за впровадження нової техніки 0,15).

Ріст продуктивності праці:

де ПП₁, ПП₂- продуктивність праці до і після впровадження заходу:

де B₁ - обсяг виробництва до впровадження заходу; Ч₁ - чисельність працюючих до впровадження заходу; Ч_е - чисельність апарату управління після впровадження заходу (економія).

Строк окупності додаткових капітальних вкладень:

К₁, К₂ - капітальні витрати до і після впровадження заходів щодо удосконалення управління виробництвом; S₁ - собівартість усієї продукції, що випускається, до впровадження заходів, перерахованої на обсяг виробництва після вдосконалення управління; S₂ - собівартість продукції, що випускається, після впровадження заходу.

Собівартість усієї продукції, що випускається, після впровадження заходу:

S₂ = S₁ – E_зп 

S₁ - собівартість продукції, що випускалася до впровадження заходу; Е_зп - економія заробітної плати.

При збільшенні обсягу виробництва в умовах впровадження заходів щодо удосконалення управління виробництвом річна економія розраховується за формулою:

де а₁ і а₂ - умовно-змінні витрати в собівартості одиниці продукції до і після впровадження заходу; У - річна сума умовно-постійних витрат у загальній собівартості всієї продукції, що випускається; В₁ і В₂ - обсяг виробництва до і після впровадження заходів; К_дкв - додаткові капітальні вкладення для впровадження заходу.

Якщо заходи щодо удосконалення управління одночасно скорочують чисельність і збільшують обсяг виробництва, то сума ефекту з обох напрямків додається. Показники росту продуктивності праці і строку окупності визначаються за наведеною вище формулою. Якщо для впровадження заходів щодо раціоналізації управління виробництвом розробляються кілька варіантів, то найбільш раціональний вибирається за мінімумом наведених витрат:

S_i + (E_H × K_i) ® min 

Удосконалення управління виробництвом дозволяє також підняти якісний рівень прийняття управлінських рішень, підвищити оперативність у вирішенні виробничо-господарських питань, що важко оцінити кількісно. Тому іноді в цих випадках використовуються експертні оцінки.