Розпорядження — це акт управління, вимога до підлеглих для вирішення окремих питань. Розпорядження видають заступ­ники директора, голови правління, керівники служб у межах наданих їм законом прав, які записані у Положенні про лінійні або функціональні підрозділи організації.

Наприклад, заступник директора організації з економіки видає розпорядження по економічному відділу, бухгалтерії, фінансовому відділу.

Розпорядження видається за конкретним випадком відхи­лення від заданої програми і повинно зберігати інтереси інших служб.

Розпорядження відрізняється від наказу тим, що його мож­на оскаржити у першого керівника організації.

Аналогічно наказу текст розпорядження має констатаційну і розпорядчу частини.

У констатаційній частині вказується ціль або причина ви­дання розпорядження.

Розпорядча частина починається словом "ПРОПОНУЮ" — дії, що пропонуються.

У констатаційній частині необхідно використовувати стійкі формулювання типу "у відповідності", "у зв´язку", "в цілях" та ін.

Наприклад: У зв´язку з закордонним відрядженням завідува­ча відділом маркетингу Сіренко Т.1. покласти виконання його обов´язків на головного спеціаліста Самсонова М.П. з 01.04.20 р.

Розпорядження має такі реквізити:

• найменування структурного підрозділу (якщо розпоряд­ження видається його керівником);
• назва виду документа (розпорядження);
• дата;
• індекс;
• місце видання;
• заголовок до тексту;
• текст;
• підпис;
• візи.

Видавцями розпорядження можуть бути організації, струк­турні підрозділи або посадові особи.

В останньому пункті розпорядження вказуються особи, на яких покладається контроль за виконанням розпоряджень.

У державній службі розпорядження видають Кабінет Міністрів України, держадміністрації та виконавчі комітети місцевого самоврядування в межах наданих законом прав для розв´язання оперативних питань.