Електронна бібліотека підручників та Українських Рефератів

Интернет реклама УБС






Філологія (збірник наукових праць)

9. Фразеологізми на позначення інтелектуальних здібностей людини (на матеріалі англійської та української мов)


Ірина Боднар
(Львів)

Невід’ємною частиною сучасних лінгвістичних досліджень є їх тісний зв´язок з когнітивістикою та культурологією. Як наслідок виникла нова модель, покликана задовільнити новітні потреби науки - концептуальні дослідження. Вони базуються на структурі лексико-семантичних полів, але виходять далеко за їх межі, враховуючи національно-культурну специфіку та спосіб світосприйняття народу - носія мови. Тому дослідження концептосфери інтелектуальної діяльності людини (на матеріалі прикметників англійської мови) було б неповним без фразеологічного аналізу. Відомо, що концепти відбивають досвід як окремих людей, так і цілих спільнот; через концепти відбувається ознайомлення людини з певною лінгвокультурою [6, с. 21], а фразеологічні одиниці, як специфічні мовні утвори, яким властиві образність та метафоричність, містять так зване приховане знання - tacit knowledge (термін А.Вежбицької). Власне неусвідомлена частина значення є психологічно реальною, виявляється в мові і впливає на мовні процеси [6, с. 22]. На вагоме значення фразеологічних одиниць мови при дослідженні окремого концепту чи цілої концептосфери вказують, зокрема, А. Вежбицька, Й. Дапчева, В. Старко та інші мовознавці.

У фразеології багато національного, а національне - завжди своєрідне. Фразеологічна підсистема - це та ділянка мови, де концентрується уся її специфіка. Історія народу, звичаї, культура, цивілізація, література, навіть погода і спосіб харчування

- знаходять відображення у фразеології.

Фразеологізми, що характеризують людину за різними рисами характеру, представляють багатющий матеріал для вирішення багатьох актуальних та дискусійних проблем лінгвістики, пов’язаних з фразеологічною семантикою. Вони будуються за моделлю “людина + її характеристика”, одночасно називаючи та характеризуючи людину. Для цього можна використати семантичний опис фразеологізмів та виявити їх образні уявлення.

Ми не обмежуємося дослідженням семантичних структур, оскільки більшість аналізованих фразеологізмів - образно-емотивні, тобто велику роль у їх значення відіграє образна основа. Саме через аналіз опорних компонентів можна виявити символи та еталони розумових здібностей людини та прослідкувати їх зв´язок з культурно- національними символами і еталонами.

Оцінювальний компонент як частина конотативного макрокомпоненту пов´язаний з образною основою фразеологізмів. Даючи характеристику об’єктам реальної дійсності, суб’єкт практично завжди оцінює їх. З метою виявлення образних уявлень аналізується компонентний склад фразеологізмів на позначення інтелектуальної діяльності людини як в англійській, так і в українській мові. Особливу увагу приділено семантично опорним словам, оскільки вони задають тему, моделюють образність, а сполучувані з ними компоненти дають нову інформацію і уточнюють відтінки смислу.

Як в англійських, так і в українських фразеологізмах дуже часто опорним компонентом виступає соматизм head (голова) та його метафоричні синоніми cylinder, crumpet та ін. як символ мисленнєвих здібностей. За концептуальними ознаками, цю групу фразеологізмів можна поділити на такі зони:

• наповненість/пустота голови, а також її форма та вміст: not to have a brain in one’s head; take smth. to one’s head (cf. вбити собі в голову); put smth. out of one’s head; a big head but little wit; soft in the head; touched/weak in the head; long-headed; have a head like a sieve; wooden-headed;

В українській мові знаходимо аналогічні фразеологізми мати голову (на плечах); голова варить; розумна / світла голова; розкинути головою; тримати в голові; вітер у голові гуляє; дірява голова; боса голова; порожня / пуста голова; капустяна / куряча голова; голова не половою / клоччям / соломою набита.

• метафорично відсутність голови, її дефект означає відсутність здорового глузду, і навпаки: go out of one’s head; off one’s head; off one’s crumpet; off one’s onion; have no head for smth.; lame under the head; have a cylinder missing (AmE); two heads are better than one; to have (a good) head on one’s shoulders; to have one’s head screwed on right / the right way; have a good headfor smth.; have / put an old head on young shoulders; пор. укр. дурна голова; без голови; в голові кебета догори дриґом стала; одна голова добре, а дві краще.

Іншими опорними компонентами є соматизми ear, eye, neck, tooth: four eyes are more than two (пор. укр. одна голова добре, а дві - краще); dead above the ears / dead from the neck up (AmE sl.); антонімічні ФО dry behind the ears - wet behind the ears (пор. укр. молоко на губах не обсохло); cut one’s eye-teeth/wisdom teeth (укр. зуби на чомусь з ’їсти). У висловах dead above the ears / dead from the neck up; have bats in the belfry; thinking mug; one’s upper storey та ін. слово голова - head не називається, але мається на увазі.

Близькою до групи соматизмів у семантичному просторі є група лексем, які характеризують внутрішні процеси (розум, пам ’ять, мислення). Поясненням цьому є те, що в картині світу будь-якої мови людина розуміється як нероздільна сутність тілесного та духовного начал. Не можна не погодитися з О. В. Урисон, яка розглядає розум (а також інтелект та здоровий глузд) не лише як позначення здатності думати і розуміти, а і як позначення органу мислення [7, с. 29-31], тобто такого, що має фізичні властивості: take thought; give thought; collect one’s thought; lose one’s senses; have reason; дуже схожі ідіоми є й в українській мові: гострий розум; братися за розум; прочистити мозок; в ’їстися в мозок; ума не дібрати; бистрий / бідний на розум; сушити собі голову / мозок; відібрати розум та ін.

Дослідження показують, що у різних мовах соматизми характеризуються здатністю утворювати фразеологічні звороти. Це можуть бути соматизми, які позначають назви зовнішніх частин тіла, тобто функціонально очевидних для людини, або метафоризація мисленнєвих органів, яких не можна фізично побачити або відчути.

Як відомо, у фразеології назви тварин, птахів та риб вживаються метафорично для вираження певних людських властивостей/якостей. Скажімо, лис та мавпа у багатьох народів асоціюються із хитрощами, підступом; ослом називають людину, що вчинила дурницю, і т.д.: God’s ape (заст.); as artful as a cart-load of monkeys; (as) tricky as monkey; oldfox; cat-witted; act/play the ass; ass in grain; honey is not for the ass’s mouth; hare-brained; as mad as a March hare; light as a butterfly; having a face like a dying calf; cod’s-headed; bullheaded. Птиця, особливо домашня, також характеризується браком інтелекту: featherheaded; feather-brained; as silly/stupid as a goose; learn like a parrot. На противагу їм можна поставити фразеологізми clever dog з опорним компонентом dog, та as wise as a serpent - чи не єдині з даної групи із позитивною оцінкою. В українській мові використовуються також назви рослин, специфічні для даної території: мов блекоти об’ївся; мов дурень з конопель; уже згадана капустяна голова та ін.

Семантичний апарат дорослої людини не є вільним від передачі значення через посилання до об’єктів дійсності, які розглядаються з точки зору їх властивостей [1, с.64]. На даний час аксіомою є положення про метафоричність людського мислення і, як наслідок, картини світу людини, елементи якої відображені в одиницях мови. Механізми осмислення світу, що базуються на метафорі, є спільними для представників одного мовного колективу, і саме завдяки їй відрізняються від таких самих механізмів інших мовних груп. Одне і те саме поняття у різних мовах передається різними метафорами. Так, в українській мові про недолугу, несповна розуму людину кажуть: бракує клепки; клепку з голови загубив; повискакували клепки; клепки розсохлись; бракує третьої клепки в голові; без сьомої клепки; десятої клепки не вистачає і т.д. Опорним елементом у цих ідіомах є лексема “клепка"". В англійській мові у відповідних висловлюваннях таким опорним елементом є “button´": to be a button short; to have lost a button; not to have / not to get one’s buttons on - ant. have all the buttons. А от ФО не всі дома має буквального відповідника nobody home. Крім лексеми “клепка”, слово “шарики” також образно замінює поняття розуму, мозку: шарики працюють; зайшли шарики за ролики.

Оскільки багато понять, важливих для людини, або абстрактні, або нечітко визначені в досвіді, виникає необхідність використовувати для їх розуміння інші концепти, що усвідомлюються більш чітко [4, с.147]. Це приводить до визначення понять концептуальної системи через метафори: англ. green as grass; who zeals without knowledge is like a runaway horse; there is no royal road to learning; укр. гострий розум; прочистити мозок; як дурному з гори бігти; ні бе, ні ме, ні кукуріку; не бачити далі власного носа та ін. Метафора, таким чином, є основою концептуальної інтеграції, базисом для суміщення ментальних просторів.

При семантичному аналізі ми опираємося на положення семасіології про те, що фразеологічне значення, як і лексичне - складне утворення, яке складається з ієрархічно організованих та впорядкованих семантичних компонентів або сем [3, с.172]. Інтегральною семою досліджуваних ФО є сема “інтелектуальна здатність”. Ступінь розумових здатностей коливається в дуже широкому діапазоні - від максимального до мінімального, межуючи з цілковитою відсутністю розумових здібностей. Фразеологізми концентруються на двох протилежних полюсах, позначаючи або максимальні, або мінімальні розумові здібності. Завдяки своїй образно-метафоричній природі, фразеологічна одиниця може одночасно представляти кілька концептуальних утворень.

Розумове благополуччя відчувається як повноцінність, тобто відповідність до норми. Найвищий прояв розуму вбачається як довершеність, якийсь ідеальний стан. Розумова діяльність спрямована на вироблення нових та відтворення вже відомих ідеальних об’єктів. Крім того, людина може впливати на інтелект іншої людини, орієнтуючи її на діяльність такого роду. Розумове благополуччя відрізняються нестабільністю і може бути порушене. Послаблення розумових здібностей, як правило, має причину [5, с.74].

Переважання фразеологізмів із негативною оцінкою розумової здатності серед проаналізованих одиниць свідчить про схильність людини звертати увагу на недоліки. Можливо, це підсвідома спроба соціуму виправитись, вдосконалитись з допомогою критики, іронії, зневаги. Дане явище пов’язане із компонентом оцінювання в семантичній структурі аналізованих фразеологізмів. Компонент оцінки набуває особливу значимість, враховуючи специфіку об’єкту дослідження, оскільки те, що характеризує людину, являє собою категорії оцінки. Негативна оцінка у ФО передає соціально обумовлені оцінки властивостей людської особистості. Відхилення від норми в позитивний бік не викликає такої гострої реакції і не провокує появи значної кількості ФО. Оцінка також детермінується світоглядом народу, системою існуючих у даному суспільстві критеріїв. Виходячи з цього, можна розглядати оцінювальний компонент фразеологізмів в якості виразника національної оцінки в ціннісній картині світу як частини фразеологічної картини світу. Цінності відображають норму сприйняття людиною зовнішнього та внутрішнього світу.

Оцінки та їх зміст постійно є точкою зіткнення філософів, логіків та лінгвістів. Інтерес до них викликаний неясністю критеріїв оцінки. Визначаючи критерії (основи, мотиви) застосування оцінок до тих чи інших класів об’єктів, дослідник здійснює концептуальний аналіз [1, с.61]. Перенос акценту з дослідження мовної системи на аналіз концептуальної системи дає можливість створити перспективну програму антропологічної парадигми у лінгвістиці, спрямованої на розкриття ролі як мовних, так і позамовних факторів у концептуальному освоєнні світу. Розвиток когнітивного і лінгвокультурологічного підходів у лінгвістиці сприяє розумінню мови як джерела знань про концептуальні структури нашої свідомості. Концептосфера мови перебуває у прямій залежності від культури нації. Концепти кожної мови неповторні та своєрідні. Те, що має особливе значення для одного етносу, може здатися не таким важливим для іншого.

Концептуально фразеологізми відображають географічні та історичні умови розвитку народу. Як показують приклади, створення певного образу, акцентуалізація якості, інтенсивності дії чи процесу в англійській та українській мовах іде у подібних, суміжних напрямках, але часто будується на інших елементах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений. - М.: Наука, 1988. - 338 с.

2. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Пер. с англ. А.Д.Шмелева под ред. Т.В.Булыгиной. - М.: Языки русской культуры, 1999. -С.263-305.

3. Дапчева Й. Фразеологизмы, обозначающие интеллектуальные свойства человека в болгарском и русском языках // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2006. - № 1. - с. 172-184.

4. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем: Пер. с англ. / Под ред. и с предисл. А. Н. Баранова - М.: Едиториал УРСС, 2004. - 256 с.

5. Леонтьева Т. В. Интеллект человека в зеркале “растительных” метафор // Вопросы языкознания. 2006. - № 5. - С. 57-77.

6. Старко В. Ф. Концепт ГРА: Моногр. - Луцьк: РВВ “Вежа” Волинь. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - 204 с.

7. Урысон Е. В. Проблемы исследования языковой картины мира (аналогия в семантике). - М.: Языки русской культуры, 2003. - 224 с.

8. Англо-русский фразеологический словарь / Сост. А. В. Кунин. - М., 1956. - 1455 с.

9. Roget’s Thesaurus: www.bartleby.com.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Філологія (збірник наукових праць)